Контакти краєзнавця Йосипа Ґронського з діячами науки і культури: вибрані аспекти (за документами особового архівного фонду)

Автор(и)

  • Назарій Лоштин кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника; асистент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, Національний університет «Львівська Політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8911-7808

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.326.196

Ключові слова:

Йосип Ґронський; краєзнавець; Львів; архів; документ; ЛННБ України імені В. Стефаника.

Анотація

Мета роботи – вивчення наукової спадщини львівського краєзнавця Йосифа Ґронського крізь призму його контактів із діячами науки та культури 1960–1980-х років та популяризація творчого доробку дослідника. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу маловідомих документів з особового фонду Йосипа Ґронського (Ф. 214), що зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Документи уможливлюють детальніше дослідження розвитку історичного краєзнавства у другій половині ХХ ст. Методологія дослідження. Дослідження опирається на загальнонаукові методи аналізу і синтезу та принципи історизму та об’єктивності. Для вивчення контактів краєзнавця з діячами культури та науки як частини його життєпису застосовано методи біографістики як спеціальної історичної дисципліни. При публікації додатків застосовано методи археографії. Для відбору документів з метою ілюстрації усієї палітри наукових контактів Йосипа Ґронського застосовано метод case studies. Висновки. Документи особового фонду Йосипа Ґронського (Ф. 214) засвідчують активні контакти між краєзнавцем та діячами науки й культури у другій половині ХХ ст. Йдеться про зв’язки з науковцями і культурними діячами Львова та Києва, а також організаторами «Федорівських читань» у Вільнюсі. Рукописна спадщина Йосипа Ґронського є відображенням його наукових зацікавлень у сфері краєзнавства Львова та Галичини. З перспективи подальших студіювань необхідно залучити документи з інших архівних фондів Львова та Києва для детальнішого розроблення теми взаємин представників наукових та культурних середовищ 1960–1980-х років. Для реалізації вказаної мети роботи (популяризації наукової спадщини Йосифа Ґронського) необхідним кроком є видання окремих досліджень краєзнавця, що до сьогодні залишаються у рукописах та є маловідомими дослідникам історії Львова та Галичини.

Бібліографія:

  1. Безрабко В. Семінар з архівознавства та допоміжних історичних дисциплін ЦДІА України у Львові: науковий феномен// Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. 2008. Вип. 1(16). С. 546–579.
  2. Білокінь С. Ковжун Павло// Українська радянська енциклопедія. Т. 5. Київ, 1980. С. 251.
  3. Білокінь С. Многоцвіття Павла Ковжуна // Вітчизна. 1988. № 6. С. 178–186.
  4. Ґронський Й. Нарис історії Яворівщини. Львів, 2008. С. 163–218.
  5. Голубко В., Середяк А. Документи особового архівного фонду Йосифа Гронського у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України // Cтудії з архів. справи та документознавства. 2003. Т. 10. С. 135.
  6. Гронський Й. Будні середньовічного Львова // Дзвін. 1981. № 10. С. 115–128; 1983. № 3. С. 99–107; № 4. С. 90–95; 1984. № 7. С. 95–101; № 8. С. 90–96
  7. Гронський Й. Будні середньовічного Львова // Літопис Червоної Калини. 1991. Число 1. С. 40–43; 1991. Число 2. С. 50–53; Число 3. С. 52–57.
  8. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991. С. 148–149.
  9. Особисті архівні фонди відділу рукописів: анотований покажчик. Львів. 1995. С. 53–54.
  10. Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII–XVIIIстоліть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія. Т. 2: Протоколи генеральних візитацій. Львів, 2004. С. LXV–LXVII.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31