Імперське конструювання судової системи для городян Правобережної України (1797–1801 рр.)

Автор(и)

  • Андрій Шевчук кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії, Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-9023-5214

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.326.163

Ключові слова:

Російська імперія; Правобережна Україна; магістрат; ратуша; судова система; політика верховної влади; юдеї-міщани; міщани-християни.

Анотація

Стаття присвячена процесу імперського конструювання судової системи для міщан і купців Правобережної України через поєднання річпосполитської судової традиції з російською судовою системою. Метою дослідження є аналіз процедури відновлення/створення магістратів і ратуш за правління Павла І. Верховна влада створила нову систему судівництва, поєднавши річпосполитську судову традицію з російськими законами й отримавши підконтрольні станові установи. Автор досліджує межі компромісів городян і судової влади. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного) методів із принципами історизму, системності та науковості, що дозволило зосередитися на механізмах конструювання верховною владою судів для міських жителів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні імперської практики пошуку консенсусу з міськими жителями через створення підконтрольної губернським головним судам системи магістратів і ратуш. Залучення до діяльності установ юдеїв і християнського населення дозволило врегулювати цивільно-правові і кримінальні відносини. Висновки. Запроваджуючи/створюючи систему магістратів, верховна влада діяла в річищі імперської політики узгодження своїх інтересів із прагненнями різних груп населення. Одним із напрямів пошуку консенсусу стало творення магістратів згідно з «віртуальними» річпосполитськими традиціями. Допуск до посад юдеїв-міщан поряд із домінуванням обраних посадовців-християн дозволяло мінімізувати соціальну напругу. Реалізуючи імперські практики й лавіруючи між прагненнями місцевої адміністрації, польської еліти й городян, верховна влада примиряла різні групи з російською дійсністю. Подальшого дослідження потребують кадровий склад і судові практики магістратів і ратуш у період до Польського повстання 1830–1831 рр.

Бібліографія:

  1. Державний архів Одеської області. Анотований реєстр описів: Фонди дорадянського періоду: спеціальний довідник / авт.-упоряд. В. Ю. Алєксєєва-Вітте; наук. ред. Л. Г. Білоусова, Л. П. Дузь; ред. кол. І. І. Ніточко (гол.) та ін.; Одеська обласна державна адміністрація; Державний архів Одеської області. Вид. 2-гe, доп. Одеса: Астропринт, 2008. С. 150.
  2. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва: Юридическая литература, 1980. С. 228–229.
  3. Бармак М. Трансформації в системі судоустрою на Правобережній Україні наприкінці XVIII ст.// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка: Серія «Історія». Вип.  Тернопіль, 2016. С. 4–8.
  4. Долбилов М. Русский край, чужая вера: Этноконфессиональная политика империи в Литве и Белоруссии при Александре II. Москва: Новое литературное обозрение, 2010. 1000 с.
  5. Горизонтов Л. Парадоксы имперской политики: Поляки в России и русские в Польше (ХІХ– начало ХХ в.). Москва: Издательство «Индрик», 1999. 272 с.
  6. Державний архів Тернопільської області. Путівник/ відп. ред. тому: Ю. Гумен; авт.-упоряд.: Б. Бешнов, Л. Бойцун та ін. Державна архівна служба України; Державний архів Тернопільської області. Тернопіль: Астон, 2011. С. 
  7. Гурбик А.О. Референдарський суд // Енциклопедія історії України. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Referendarskyj_sud (дата звернення: 28.11.2020).
  8. Державний архів Волинської області: анотований реєстр описів : Фонди періоду до 1939 року / авт. кол.: В. Гика, І. Костенко та ін.; упоряд. В. М. Гика; Державний комітет архівів України; Державний архів Волинської області. Луцьк: Надстир’я, 2008. С. 218, 264–265, 301.
  9. Державний архів Хмельницької області. Анотований реєстр описів. Т.1: Фонди колишнього Кам’янець-Подільського міського архіву періоду до 1917 року / авт.-упоряд.: О. Качковський (кер.), Ю. Руденко, Є. Франскевич. Державний комітет архівів України; Державний архів Хмельницької області. Київ, 2003. С. 
  10. Державний архів Київської області: анотований реєстр описів. Т. 1: Фонди дорадянського періоду / відп. ред. С. Каменєва; авт.-упоряд.: О. Бєлая, Г. Бойко, А. Грищенко. Державна архівна служба України; Державний архів Київської області. Київ, 2014. С. 199–201, 380, 387.
  11. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. Львів: Вид-во Українського Католицького Університету, 2005. 360 с.
  12. Карліна О. Соціокультурний портрет волинського містечка першої половини ХІХст. (за матеріалами Олицької ратуші) // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. Т. 19(1). Київ, 2009. С. 492–504.
  13. Карліна О. Склад і повноваження магістратів повітових міст Волинської губернії в першій половині XIX ст.// Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Чернігів, 2011. Вип. 87. С. 50–54.
  14. Хададова Ф.Т.Основні напрями діяльності Житомирського міського магістрату (кінець XVIII–40-і pp. XIX ст.) // Гуржіївські історичні читання : зб. наукових праць. 2013. № 6. С. 267–269.
  15. Хададова Ф. Т. Функціонування магістратів Волині як судових органів (кінець XVIII – І пол. ХІХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2014. Вип. 17. С. 173–178.
  16. Клочков М. Очерки правительственной деятельности времени Павла I. Петроград: Сенатская типография, 1916. 631 с.
  17. Державний архів Черкаської області : анотований реєстр описів. Т.1 : Фонди дорадянського період / відп. ред. тому Т. Клименко; авт.-упоряд.: Т. Клименко, О. Пурис; наук. ред. Г. Папакін; Державний комітет архівів України; Державний архів Черкаської області. Київ, 2006. С. 73, 254–255, 257, 267–268, 278.
  18. Державний архів Вінницької області. Анотований реєстр описів. Т.1: Фонди дорадянського періоду / авт.-упоряд.: Н. Сабадіна, Л. Гордійчук, Н. Сидорук; наук. ред. Ю. Легун; Державний архів Вінницької області. Вінниця, 2010. С. 170, 190–191, 197.
  19. Державний архів Рівненської області. Путівник. Т.1: Фонди періоду до вересня 1939 року / авт.-упоряд.: Л. Леонова (відп. упоряд.), О. Нікітюк та ін. Рівне, 2011. С. 34.
  20. Петренко О. Привілей Станіслава Потоцького громаді греків, сербів і волохів міста Могилева 1774 р. // Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст.: матеріали наук. конф. 24–25 верес. 2015 р. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. С. 92–97.
  21. Петровський-Штерн Й. Штетл. Золота доба єврейського містечка. Київ: Критика, 2019. 394с.
  22. Державний архів Житомирської області: анотований реєстр описів : Фонди дорадянського періоду / ред. кол.: І. О. Рафальський (гол.), В. В. Будішевська (секр.), О. Г. Бовсунівська та ін.; Державний комітет архівів України. Житомир: Вид-во «Волинь», 2009. С. 34–36.
  23. Сас П. М. Ординації // Енциклопедія історії України. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Ordynatsii_pravovi (дата звернення: 28.11.2020).
  24. Сас П.М. Війт // Енциклопедія історії України. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vijt (дата звернення: 28.11.2020).
  25. Шандра В.С. Від ліквідації залишків магдебурзького права до самоврядування за російським зразком (остання чверть XVII – початок 1860-х років) // Від мурів до бульварів: творення модерного міста в Україні: (кінець ХVIIІ – початок XX ст.) / [Н. І. Бацак, О. Л. Вільшанська, Т. В. Водотика, ... В. С. Шандра та ін.; відп. ред. О. П. Реєнт]; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. Київ: Інститут історії України НАН України, 2019. C. 28–77.
  26. Завальнюк К., Журавлівський І. З історії вінницького міського самоуправління // Міста і містечка Поділля від доби Середньовіччя до початку ХХ ст. : матеріали наук. конф. 24–25 верес. 2015 р. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. С. 192–195.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31