Форпости на імперському фронтирі Південної України від середини до кінця XVIII cт.: огляд джерел

Автор(и)

  • Ярослав Іванов аспірант, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України https://orcid.org/0000-0002-3465-0234

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.326.149

Ключові слова:

форпости; гайдамаки; «Задніпровські місця»; Нова Сербія; Новослобідський козацький полк; Новоросійська губернія; архів фортеці Св. Єлизавети

Анотація

Мета статті полягає в актуалізації, описуванні та систематизації документів фондів «Історичні матеріали» (Ф. ІІ) та «Архів фортеці Св. Єлизавети» (Ф. ІХ), що зберігаються у Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Документи стосуються історії форпостів на території т. зв. «Задніпровських місць», Нової Сербії, Новослобідського козацького полку, Новоросійської губернії у середині – другій половині XVIII ст. Методологія дослідження передбачає використання принципу історизму, методів опису, аналізу і синтезу, класифікації та систематизації. Наукова новизна статті зумовлена високою джерельною вартістю документів, що відображають структуру, склад та діяльність форпостних команд, а також систематизацією історіографії, в якій містяться введені до наукового обігу документи досліджуваних фондів ІР НБУВ у контексті історії форпостів. Висновки. Зазначені документи відображають основні аспекти організації форпостної служби, надають відомості про розташування, підпорядкування, апарат управління форпостами, склад форпостних команд, дають чітке уявлення про їхні основні функції та діяльність. Вони можуть бути використані як суттєве доповнення при подальшому дослідженні історії форпостів, гайдамацького руху, процесів на прикордонні у середині – другій половині XVIII ст. Разом із тим, фонди ІР НБУВ потребують подальшого дослідження. Крім проаналізованих у цій статті фондів, окремі документи з історії форпостів на території «Задніпровських місць», Нової Сербії, Новослобідського козацького полку, Новоросійської губернії у середині – другій половині XVIII ст. потенційно можуть міститися у таких фондах: «Колекція рукописів Одеського товариства історії та старожитностей» (Ф. V), «Колекція університету Св. Володимира» (Ф. VIII), «Архів Української академії наук – Всеукраїнської академії наук» (Ф. X), «Полонська-Василенко Наталія Дмитрівна (1884–1973)» (Ф. 42).

Бібліографія:

1. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. Ч. 3: Акты о гайдамаках (1700–1768). Т. ІІІ. Киев, 1876. С. 577, 580, 586–591, 598–603, 618–620, 626–628.
2. Барановський О. А. Розгортання запорізького гайдамацтва на новосербському напрямку (1752–1764 рр.): джерелознавчий аналіз // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики : збірка наукових праць. Чис. 18. Київ, 2011. С. 17–20.
3. Ганул А. М. Адміністративні повноваження Івана Хорвата у Новій Сербії (1752–1762) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Вип. 3(130). Київ, 2016. С. 18–23.
4. Ганул А. М. Адміністративно-господарська діяльність генерала Івана Хорвата в Новій Сербії (1751–1786) : дис. … канд. істор. наук: 07.00.02 / Антон Миколайович Ганул; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 249 с.
5. Ганул А. М. Діяльність Івана Хорвата щодо гайдамацьких набігів на території Нової Сербії (1755–1761 рр.) // Дні науки історичного факультету (до 150 річчя з дня народження М. С. Грушевського): матеріали IX Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених (Київ, 21 квітня 2016 р.). Київ, 2016. С. 333–337.
6. Ганул А. М. Майновий стан Івана Хорвата в Новій Сербії // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. 45. Запоріжжя, 2016. С. 70–74.
7. Дідик С. С. Архів фортеці Св. Єлизавети – цінний фонд Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. 51. Запоріжжя, 2018. С. 242–247.
8. Дідик С. С. Архів фортеці Св. Єлизавети: маловідомий фонд. URL:http://www.cossackdom.com/doc/didik_arhivek.htm.
9. Дідик С. С. Допоміжна служба Новослобідського козацького полку // Гуржіївські історичні читання 2014–2015. Вип. 8–9. Черкаси, 2015. С. 160–162.
10. Дідик С. С. Новослобідський козацький полк (1753–1764 рр.) : дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Сергій Сергійович Дідик; Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2009. 279 с.
11. Дідик С. С. Запорожці і новослобожани – співучасники по гайдамацьких справах // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. 44 (1). Запоріжжя, 2015. С. 68–71.
12. Дідик С. С. Розвиток торгівлі на території Новослобідського козацького полку (1753–1764 рр.) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Вип. 1. Ч. 1. Тернопіль, 2018. С. 33–38.
13. Дідик С. С. Створення торгівельної інфраструктури на південно-західному порубіжжі Російської імперії в середині XVIII ст. (до історії Новослобідського козацького полку) // Гуржіївські історичні читання. Вип. 5. Черкаси, 2012. С. 273–276.
14. Дідик С. С. Шляхи сполучення, броди та переправи як невід’ємна складова системи комунікацій Новослобідського козацького полку (1753–1764 рр.) // Гуржіївські історичні читання. Вип. 11. Черкаси, 2017. С. 67–72.
15. Кушнір О. О. Гайдамацький рух 1715‒1760-х рр.: перебіг і сприйняття сучасниками : дис. … канд. істор. наук : 07.00.01 / Олександр Олександрович Кушнір; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2013. 218 с.
16. Орлик М. Фортеця cвятої Єлизавети та іноземна колонізація Південної України (третя чверть ХVIII ст.) // Етнічна історія народів Європи. Вип. 27. Київ, 2008. С. 147–151.
17. Пивовар А. В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини XVIII століття. Київ: Академперіодика, 2003. 336 с.
18. Полонська-Василенко Н. Д. Заселення південної України в половині XVIII ст. (1734–1775). Заселення Нової Сербії та Слов’яносербії. Мюнхен, 1960. 221 с.
19. Полонська-Василенко Н. Д. Заселення південної України в половині XVIII ст. (1734–1775). Заселення Новоросійської губернії. Мюнхен, 1960. 187 с.
20. Посунько О. М. Історія Нової Сербії та Слов’яносербії. Запоріжжя, 1998. 80 с.
21. Сердюк В. А. Архів фортеці св. Єлизавети // Інгульський степ. Вип. І. Київ, 2016. С. 102–135.
22. Чорний О. В. Красносільська прикордонна митниця у ХVІІІ столітті // Краєзнавчий вісник Кіровоградщини. Вип. V. Кіровоград, 2010. С. 190–201.
23. Шамрай С. М. До історії залюднення Степової України. Кн. 1. Кирилівщина – Лизаветщина // Записи історично-філологічного відділу. Кн. XXIV. Київ, 1929. С. 207–302.
24. Шевченко С. Доля архіву фортеці св. Єлисавети (друга половина ХVІІІ–ХІХ ст.) // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Історичні науки. 2013. Вип. 18. Кіровоград, 2013. С. 194–199.
25. Шевченко С. І. Центральноукраїнський архів. Кіровоград: ВО «Акорд», 2013. С. 16–36.
26. Шиян Р. «Фронтир зовнішній» і «фронтир внутрішній»: концепція південноукраїнського прикордоння між 1680-ми – 1750-ми роками // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя, 2012. Вип. ХХХІІ. С. 96–105.
27. Ястребов В. Архив крепости Святой Елизаветы // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 15. Одесса, 1889. С. 548–593.
28. Ясь О. Південна Україна як об’єкт історіографічного осмислення й політичних маніпуляцій // Верменич Я. В. Південна Україна на цивілізаційному пограниччі / відп. ред. В. А. Смолій. Київ, 2016. С. 111–162.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31