Концептуалізація електронного архівознавства в контексті цифровізації українського суспільства

Автор(и)

  • Ярослав Калакура професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора історичних наук, професор https://orcid.org/0000-0001-9007-4991
  • Марина Палієнко докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9098-1142

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.328.036

Ключові слова:

електронне архівознавство; методологія; концептуалізація; електронний архів; електронний документ; електронний ресурс; цифровізація архівів; інформаційні технології.

Анотація

Мета статті полягає у з’ясуванні сутності електронного архівознавства як інноваційного концепту архівної науки і практики, який в умовах цифрового суспільства набуває пріоритетного значення, відіграє ключову роль у дослідженні діджиталізації архівної справи, науковому обґрунтуванні створення електронних документів, запровадження електронного документообігу, електронного урядування, оцифровування архівних ресурсів, заснування і дія льності електронних архівів. Методологія дослідження включає послідовне дотримання принципів міждисциплінарності та інтегративності наукового пізнання, історизму, наступності, всебічності, цивілізаційного, сенергетичного і системного підходів, застосування методів аналізу і синтезу, компаративістики, моделювання, узагальнення досвіду, експертних оцінок, соціальних спостережень та прогнозів. Наукова новизна. Висвітлюється авторське трактування предметного поля і функцій електронного архівознавства з погляду науки та дослідницької практики, окреслюються його контури як відносно окремої галузі знань і навчальної дисципліни із специфікою дидактичних зав дань. Значне місце відведено аналізу історичних і науково-теоретичних засад електронного архівознавства, його предмету та об’єктів, джерельної бази, методів і засобів пізнавальної роботи. Простежуються особливості застосування основоположних принципів наукового пізнання в електронній сфері архівної справи, її історії та сучасності, розкривається дослідницький потенціал електронного архівознавства, його наукового інструментарію і категоріального апарату. Особлива увага звернута на такі поняття як діджиталізація архівної справи та документообігу, електронний документ, електронний архів, електронний ресурс, електронна інформація, електронний менеджмент в архівістиці, електронна комунікація. Висновки та перспективи подальших досліджень. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід концептуалізації електронного архівознавства, його значення в контексті інформатизаційних та інтеграційних процесів у рамках ЄС. Сформульовано низку пропозицій стосовно подальшого розвитку теоретичних, методологічних та дидактичних засад електронного архівознавства як галузі наукових знань і навчальної дисципліни, інноваційної основи комп’ютеризації архівних практик, модернізації змісту освітніх програм підготовки нової генерації архівістів та документознавців.  Ключові слова: електронне архівознавство; методологія; концептуалізація; електронний архів; електронний документ; електронний ресурс; цифровізація архівів; інформаційні технології.  

Бібліографія:

1. Charter on the Preservation of Digital Heritage. 15 October 2003. URL: http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=17721&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html.
2. Conway P. Conceptualizing 21st-century Archives [Review] // The American Archivist. 2015. Vol. 78. № 1. Pp. 262–264. https://doi.org/10.17723/0360-9081.78.1.262
3. Cook T. Electronic Records, Paper Minds: The Revolution in Information Management and Archives in the Post-Custodial and Post-Modernist Era // Archives & Social Studies: A Journal of Interdisciplinary Research. 2007. Vol. 1. P. 401.
4. Duranti L. The Impact of Digital Technology on Archival Science // Archival Science. 2001. Vol. 1. Pp. 39–55. https://doi.org/10.1007/BF02435638
5. Duranti L. The Impact of Technological Change on Archival Theory – The InterPARES Project. URL: http://www.interpares.org/documents/ld_sevilla_2000.pdf.
6. Encyclopedia of Archival Science / ed. by Luciana Duranti, Patricia C. Franks. Lanham, USA and Plymouth, UK: Rowman and Littlefield, 2015. 454 pp.
7. Encyclopedia of Library and Information Sciences / ed. by John D. McDonald, Michael Levine-Clark. 4th edition. Boca Raton: CRC Press, 2017. Vol. 1–7. https://doi.org/10.1081/E-ELIS4
8. Gilliland A. J. Conceptualizing 21st-century Archives. Chicago: Society of American Archivist, 2014. 322 pp.
9. Gilliland A. J. Reconceptualizing Records, the Archive and Archival Roles and Requirements in a Networked Society // Knygotyra. 2014. № 63. Pp. 17–34. URL: https://www.journals.vu.lt/knygotyra/article/view/4011. https://doi.org/10.15388/kn.v63i0.4011
10. Klasinc P. P. Compatibility Between Archival Processing of Born Digital Records and the Training of Archivists in the 21st Century // Atlanti. 2017. Vol. 27. № 1. Pp. 45–59. https://doi.org/10.33700/2670-451X.27.1.45-49(2017)
11. Kwiatkowska W. Opracowanie archiwalne w dobie technologii informatycznych – co należy zachować, a co zmienić w dotychczasowej metodyce? // Archeion. 2015. T. CXVI. S. 291–302.
12. McReynolds M. R. Archival Revolution or Evolution: The 8th International Congress on Archives // The American Archivist. 1978. Vol. 41. № 1. P. 17–20. https://doi.org/10.17723/aarc.41.1.0681582529482993
13. Paliienko M. Socio-cultural Mission of the Archives and New Strategies for Archival Management // Atlanti. Triest; Maribor: International Institute for Archival Science, 2019. Vol. 29. № 2. Pp. 110–124.
14. Theimer K. What is the Meaning of Archives 2.0? // The American Archivist. 2011. Vol. 74(1). P. 60. https://doi.org/10.17723/aarc.74.1.h7tn4m4027407666
15. Thibodeau K. Building a Future for Our Times: the Electronic Records Archives of the National Archives and Records Administration, U. S. URL: http://www.archives.go.jp/english/news/pdf/Dr.Thibodeau.pdf.
16. Thibodeau K. The Challenge of Electronic Records. URL: https://firstmonday.org/article/view/1922/1804.
17. Алєксєєнко А. О., Балишев М. А. Міжнародний круглий стіл «Проблеми інформатизації: процеси цифровізації (Теорія і практика)» // Архіви України. 2018. № 2–3. С. 248–260.
18. Архівістика: термінологічний словник / авт.-упорядн. К. Є. Новохатський, К. Т. Селіверстова та ін. Київ, 2008. 106 с.
19. Архівознавство: підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закладів України / за заг. ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш. 2-ге вид., виправл. і доп. Київ, 2002. 356 с.
20. Бездрабко В. В. До концепції нової редакції термінологічного стандарту з діловодства та архівної справи // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2019. № 1. С. 63–72. https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2019.165320
21. Бездрабко В. В. Електронний архів: чи готові ми до нових викликів? // Інформація, комунікація, суспільство 2018: матер. 7-ї Міжнародної наукової конференції ІКС-2018 (17–19 травня 2018 р., Україна, Чинадієво). Львів, 2018. С. 123–124;
22. Бондаренко В. Цифровий архів: переваги, можливості, планування, створення, використання (на прикладі проекту «Ірмос») / Вісник Львів. ун-ту: Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології». 2006. Вип. 1. С. 231–248.
23. Боряк Г. В. Десять років інформатизації архівної справи в Україні: проблеми, здобутки, перспективи // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвід. наук. зб. Київ, 2002. Вип. 5: Архіви – складова інформаційних ресурсів суспільства. С. 9–28.
24. Боряк Г. В. Електронні архівні публікації в Інтернеті: проблеми репрезентації інформаційних ресурсів // Архіви України. 2002. № 4–6. C. 141–169.
25. Васильченко М. М. Інформатизація архіву як соціально-комунікаційної структури // Вісник Харківської державної академії культури. Харків, 2010. Вип. 31. С. 199–208. https://doi.org/10.1080/08164641003762503
26. Гаранін О. Я. Вплив інформаційних технологій на утворення нових форм джерел // Архіви України. 2013. № 6. С. 86–94.
27. Дідух Л. В., Залєток Н. В. Досвід українських архівів у створенні цифрового фонду користування документами Національного архівного фонду // Там само. 2019. № 1. С. 87–101.
28. Дубровіна Л. А. Основні положення концепції комп’ютеризації архівної справи // Студії з архів. справи та документознавства. Київ, 1998. Т. 3. С. 6–17.
29. Дубровіна Л. А. До витоків концепцій інформаційних ресурсів україніки: міжвідомчі проекти та державні програми в галузі архівознавства, археографії та бібліографії в 90-х рр. ХХ ст. // Рукописна та книжкова спадщина України. 2017. Вип. 21. С. 213–232. https://doi.org/10.15407/rksu.21.213
30. Електронний документ: актуальні завдання та практичне впровадження (Життєвий цикл електронного документа): матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 11–12 жовт. 2012 р.) / Держ. архів. служба України, УНДІАСД, ЦДЕА України, Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. 2012. 131 с.
31. Ємельянова Т. О. Аудіовізуальні колекції: оцифрування та доступ (на прикладі Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного) // Вісник Київського національного університету. Історія. 2016. Вип. 3(130). С. 33–35.
32. Ємельянова Т. О. Формування архівних аудіовізуальних колекцій: новітні тенденції та виклики розвитку // Архіви України. 2019. № 3. С. 101–112.
33. Забезпечення збереженості електронних документів Національного архівного фонду: Методичні рекомендації / уклад. Л. В. Дідух, Н. В. Залєток, Т. М. Ковтанюк, Ю. Г. Чернятинська. Київ, 2019. 68 с.
34. Історичне джерелознавство: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура (кер.). І. Н. Войцехівська, С. Ф. Павленко, Б. І. Корольов, М. Г. Палієнко; гол. ред.: С. В. Головко. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ: Либідь, 2017. С. 68.
35. Калакура Я. Електронні джерела в структурі соціокультурної інформації // Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження: У 2-х част. Ч. 1. Черкаси, 2020. С. 3–6.
36. Калакура Я. Інституціоналізація електронного архівознавства як наукової та навчальної дисципліни // Архівістика: теорія, методика, практика: зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Кам’янець-Подільський, 22-23 квітня 2021 р.). Кам’янець-Подільський, 2021. С. 67–73.
37. Калакура Я. С. Правове, інноваційно-інформаційне та організаційно-технологічне забезпечення архівного менеджменту // Архіви України. 2017. № 5–6. С. 162–182. https://doi.org/10.47315/archives2019.320.018
38. Калакура Я. С., Ковтанюк Ю. С. Архівний менеджмент в умовах електронного урядування // Архіви України. 2019. № 3. С. 18–57 та ін.
39. Кисельова А. А. Архівні ресурси України в глобальній інформаційній мережі: види, доступ, перспективи: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.10 / Кисельова Алла Анатоліївна; Держкомархів України; УНДІАСД. Київ, 2005. 16 с.
40. Ковтанюк Ю. С. Витоки електронного документознавства як наукового напряму документознавства // Архіви України. 2011. № 2–3. С. 14–36.
41. Ковтанюк Ю. С. Класифікація документів з електронними носіями інформації // Архіви України. 2012. № 2. С. 45–76.
42. Ковтанюк Ю. С. Витоки електронного документознавства як наукового напряму документознавства // Архіви України. 2011. № 2–3. С. 14–36.
43. Ковтанюк Ю. С. Електронне документознавство в Україні: сутність наукового напряму, історія формування, перспективи розвитку : автореф. дис ... канд. іст. наук: 27.00.02 / Ковтанюк Юрій Славович; Держ. архів. служба України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства. Київ, 2012. 20 с.
44. Кулешов С. Г. Документознавчі аспекти трактування понять сфери електронного документування та документообігу //Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвід. зб. наук. праць. Київ, 2002. Вип. 5. С. 37–41.
45. Кулешов С. Г. Електронний документ у системі сучасного діловодства // Архіви України. 2004. № 4–6. С. 50–53.
46. Кулешов С. Г. Загальне документознавство: навч. посібн. Київ, 2012. 123 с.
47. Ларин М. В. Электронные документы: вопросы теории и практики // Вестник РГГУ. Серия: Документоведение и архивоведение. Информатика. Защита информации и информационная безопасность. 2015. № 2. С. 53–63.
48. Левченко Л. Проект InterPares: вирішення проблеми забезпечення збереженості електронних документів (міжнародний досвід) // Студії з архів. справи та документознавства. 2012. Т. 20. С. 287–294.
49. Левченко Л. Л. «Нові архіви» у ретроспективі міжнародної діяльності американських архівістів // Історичний архів. Наукові студії. 2013. № 10. С. 136–154.
50. Левчук О. Архівні електронні інформаційні ресурси як джерело історичної інформації // Архіви України. 2020. № 4. С. 52–70. https://doi.org/10.47315/archives2020.325.052
51. Майстренко А. А., Романовський Р. В. Оцифровування архівних документів у зарубіжних країнах: інформаційно-аналітичний огляд // Архіви України. 2018. Вип. 4. C. 64–87. https://doi.org/10.47315/archives2020.312.064
52. Матяш І. Б. Архівознавство: методологічні засади та історія розвитку. Київ, 2012. 515 с.
53. Мітюков О. Г. ХІ Міжнародний конгрес архівів у Парижі // Архіви України. 1988. № 6. С. 5–16.
54. Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна Україніка» і комп’ютеризація архівної справи в Україні. Вип. 1. Інформатизація архівної справи в Україні: Сучасний стан та перспективи: зб. наук. праць / О. С. Онищенко (гол. ред.) та ін. Київ, 1996. 308 с.
55. Облік електронних інформаційних ресурсів, що зберігаються в Центральному державному електронному архіві України. Інструкція / Держ. архів. служба України, УНДІАСД, ЦДЕА України; упоряд.: П. М. Марченко, Ю. С. Ковтанюк. Київ, 2014. 107 с.
56. Паламарчук Л. В., Чернятинська Ю. Г. Стажування українських архівістів у державних архівах Польщі // Архіви України. 2018. № 5–6. С. 244–263.
57. Палієнко М. Г. Міжнародне архівне співробітництво: від зародження ідей до реалізації масштабних проектів у добу інформаційного суспільства (До 70-річчя Міжнародної ради архівів) // Архіви України. 2018. № 4. С. 49–63. https://doi.org/10.47315/archives2020.315.049
58. Палієнко М. Г. Образ архіву в сучасному науковому дискурсі: множинність інтерпретацій // Архіви України. 2016. № 4. С. 136–152.
59. Палієнко М. Г. Репрезентативність веб-сайтів архівних установ та їх роль у розширенні доступу до документної інформації // Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання: Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7–9 квітня 2015 р.). Київ, 2015. С. 214–217.
60. Папакін Г. В. Електронна археографія: новітній напрям старої науки, її складові та стан досліджень // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2012. № 2. С. 25–33.
61. Куліков В. Digital History: становлення, сучасний стан, перспективи // Спеціальні історичні дисципліни. 2013. Ч. 21. С. 27–44.
62. Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 р. № 1886/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1421-14#n24
63. Приходько Л. Ф. Збереження цифрової культурної спадщини – імператив ХХІ століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу) // Архіви України. 2019. № 2. С. 67–92. https://doi.org/10.47315/archives2019.319.067
64. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VI // Відом. Верховної Ради України. 2011. № 32. Ст. 314 (поточна редакція від 24.10.2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text
65. Про електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 р. № 2155-VIII // Відом. Верховної Ради України. 2017. № 45. Ст. 400 (поточна редакція від 01.08.2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text
66. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV // Відом. Верховної Ради України. 2003. № 36. Ст. 275 (поточна редакція від 01.08.2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text
67. Про затвердження та впровадження методичних рекомендацій «Забезпечення збереженості електронних документів Національного архівного фонду»: Наказ Державної архівної служби України від 13.02.2020 р. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0013842-20#Text
68. Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України від 24.12.1993 р. № 3814-XII // Відом. Верховної Ради України. 1994. № 15. Ст. 86 (поточна редакція від 16.10.2020). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3814-12#Text
69. Публічний звіт Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова про роботу Укрдержархіву, архівних установ і спеціальних установ страхового фонду документації у 2020 році та пріоритети Укрдержархіву на 2021 рік // Архіви України. 2021. № 1. С. 79–80.
70. Стоян П. Ф. Архівна система Канади і її електронні ресурси: науково-методичне забезпечення, інтеграція та удоступнення інформації // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2013. № 2. С. 33–38.
71. Стратегія розвитку архівної справи на період до 2025 року (проєкт) // Архіви України. 2020. № 4. С. 9–25.
72. Сукало А. М. Архівна галузь України в умовах глобального інформаційного середовищ // Рукописна та книжкова спадщина України. 2004. Вип. 9. С. 203–217.
73. Тихонов В. И. Архивная теория и архивы электронных документов // История и архивы. 2017. № 1. С. 15–21. https://doi.org/10.28995/2073-6371-2017-1-15-21
74. Українська архівна енциклопедія / ред. кол.: І. Б. Матяш (гол.), І. Н. Войцехівська, Л. А. Дубровіна та ін. Київ, 2008. 881 с.
75. Уперше створено електронний паспорт архівної установи. URL: https://cutt.ly/fEtTY8b
76. Ус О. М. Досвід архівного зберігання електронних документів та електронних інформаційних ресурсів у Вільній федеральній землі Баварія (ФРН) // Архіви України. 2011. № 5. С. 196–202.
77. Філіппова Л. Я. Цифрові архіви в сучасному суспільстві: термінологічний та змістовний аспект // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. С. 6–11.
78. Хромов А. Портал «Архіви Європи» та репрезентація України в європейському просторі оцифрованого культурного надбання // Там само. 2020. № 2. С. 7–16 та ін. https://doi.org/10.47315/archives2020.323.007
79. Цифровий фонд користування документами Національного архівного фонду: створення, зберігання, облік та доступ до нього: методичні рекомендації / Держ. арх. служба України, УНДІАСД; уклад.: Л. В. Дідух, Н. В. Залєток, Т. М. Ковтанюк. Київ, 2018. 131 с.
80. Чернятинська Ю. Г. Комплектування архівів документами в електронній формі та їх зберігання: історіографія питання // Архіви України. 2018. № 1. С. 88–102. https://doi.org/10.47315/archives2020.312.088
81. Чжан Х. Проекти оцифрування документної культурної спадщини Китаю // Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. Харків, 2018. Вип. 53. С. 139–148. 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01