Критичний аналіз ідентифікації єврейських жертв у документах Надзвичайної державної комісії СРСР про нацистські злочини на території дистрикту Галичина

Автор(и)

  • Володимир Зілінський кандидат історичних наук, старший зберігач фондів відділу забезпечення зберігання документів, Державний архів Львівської області; асистент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, Національний університет «Львівська Політехніка» https://orcid.org/0000-0002-2734-6912

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.328.097

Ключові слова:

Голокост; дистрикт Галичина; євреї, Надзвичайна державна комісія СРСР (НДК); розслідування нацистських злочинів.

Анотація

Мета статті – простежити особливості ідентифікації єврейських жертв у документах Надзвичайної державної комісії та її підрозділів зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР (НДК), що стосуються Голокосту на території дистрикту Галичина. Наукова новизна. Здійснено першу спробу дослідження ідентифікації єврейських жертв у матеріалах НДК на території, що входила до дистрикту Галичина. Встановлено характерні способи описування нацистських злочинів супроти єврейського населення, виявлено взаємозв’язки між конструюванням міфу великої перемоги і діяльністю комісії; простежено спільне і відмінне в документах на різних рівнях її роботи, починаючи від районних відділів і аж до висновків республіканської та всесоюзної комісій. Наведено практичні приклади ідентифікації єврейських жертв нацистів. В дослідженні використано історико-порівняльний та історико-типологічний методи. Проаналізовано архівні документи і зроблено висновки про відсутність розгляду жертв нацистів за національною ознакою. Євреїв здебільшого зараховували до категорії «мирні радянські громадяни». Жодним чином не виділялась особливо трагічна доля цих людей в звітах комісії на найвищому рівні. Таким чином нівелювалася сама пам’ять про єврейську громаду. Адже відсутність національного принципу при дослідженні Голокосту – це відсутність однієї із головних ознак геноциду. Євреїв переслідували за те, що вони були євреями, а не радянськими громадянами. Поряд із цим зазначено, що в актах комісій на нижчих рівнях, наприклад районних, трапляється національний принцип. Висновки. Завдяки дослідженню можемо сказати, що в основному єврейські жертви потрапили до категорії «мирні радянські громадяни». Зазвичай вони згадуються в «змішаному стилі»: інформація про єврейські жертви є лише в одній частині документа, а в інших – ні. Це означає, що вони згадуються або в тексті документа, або у висновках, або в статистиці наприкінці. Рідко євреї згадані із конкретними уточненнями національності та особливої долі. Унікальними знахідками можна вважати поіменні переліки замучених людей.  

Бібліографія:

1. Безыменский Л. Информация по-Советски // Знамя. 1998. № 5. С. 191–199.
2. Feferman K. Soviet investigation of Nazi crimes in the USSR: documenting the Holocaust //Journal of Genocide Research. 2003. № 4. P. 598. https://doi.org/10.1080/1462352032000149512
3. Krugłov A. Deportacje ludności żydowskiej z dystryktu Galicja do obozu zagłady w Bełżcu w 1942 // Biulyteń Żydowskiego instytutu historycznego. Warszawa, 1989. № 3. S. 103.
4. Левітас Ф. Євреї України в роки Другої Світової Війни. Київ: Вирій, 1997. 271 с.
5. Максимчук Є. Діяльність державних комісій з розслідування злочинів нацистів на території України (1941–1951 рр.): типо-видовий склад та інформаційний потенціал джерельного комплексу: автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.06 / Максимчук Євген Спиридонович; Держкомархів України. Укр. НДІ архів. справи та документознавства. Київ, 2007. 20 c.
6. Подольський А. Нацистський геноцид щодо євреїв України (1941–1944 рр.) : дис. канд. іст. наук: 07.00.05 / Подольський Анатолій Юхимович; НАН України. Ін-т національних відносин і політології. Київ, 1996. 171 с.
7. The United States Holocaust Memorial Museum encyclopedia of camps and ghettos, 1933–1945. Vol. II: Ghettos in German Occupied Europe. Part A, Megargee, G. P.&United States Holocaust Memorial Museum. 2009. P. 794.
8. Pohl D. Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien 1941–1944: Organisation und Durchführung eines staatlichen Massenverbrechens. Munich: Oldenbourg, 1996. S. 240. https://doi.org/10.1524/9783486706505
9. Польсен Н. Розслідування воєнних злочинів по-совєтськи. критичний аналіз матеріалів Надзвичайної державної комісії // Голокост і сучасність: Студії в Україні і світі. 2009. № 1. с. 28.
10. Sanders M. R. Extraordinary Crimes in Ukraine: An Examination of Evidence Collection by the Extraordinary State Commission of the U.S.S.R. 1942–1946. PhD dissertation. Ohio University, 1995. P. 349.
11. Sandkühler T. (1996) Der Judenmord in Ostpolen und die Rettungsinitiativen von Berthold Beitz 1941–1944. Bonn: Dietz. [in German].
12. Sorokina M. People and Procedure: Toward the History of the Soviet Investigations of the Nazi War Crimes // Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History. 2005. Vol. 6. № 4. P. 800–802. https://doi.org/10.1353/kri.2005.0060
13. Винокурова Ф. Фонди Державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі євреїв під час німецько-румунської окупації 1941–1944 рр.: дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 / Винокурова Фаїна Аврамівна: Держкомархів України. Укр. НДІ архівної справи та документознавства. Київ, 2003. 225 с.
14. Єлисаветський С. Катастрофа і опір українського єврейства (1941–1944): нариси з історії Голокосту і опору в Україні / НАН України. Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень. Київ, 1999. 423 с.
15. Зілінський В. Матеріали до історії Янівського табору примусових робіт і табору для військовополонених «Шталаг 328» у м. Львові в 1941–1944 рр.: джерелознавчий аналіз // Zagadnienia społeczno-ekonomiczne, polityczne, kulturalne i religijne w badaniach polskich, słowackich oraz ukraińskich. T. I: Historia – Religia / pod redakcją W. Werzbieńca. Jarosław: Wydawnictwo Państwowej Wyższej Szkoły Techniczno-Ekonomicznej im. ks. Bronisława Markiewicza w Jarosławiu, 2014. S. 183–197.
16. Зілінський В. Голокост на території дистрикту «Галичина»: джерелознавчий аналіз проблеми: дис. … канд. іст. наук. 07.00.06 / Зілінський Володимир Тарасович: НАН України. Ін-т української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського. Київ, 2019. С. 149–170.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01