Особливості діяльності Організації українських націоналістів на території Любачівського повіту в 1939 –1945 роках

Автор(и)

  • Сергій Конюхов кандидат історичних наук, асистент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-9908-5555

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.328.112

Ключові слова:

Любачівський повіт; Равська округа ОУН; Закерзоння; польсько-українські стосунки; переселенські акції; агітаційно-пропагандистська діяльність; Друга світова війна; радянські і польські силові структури; Польща.

Анотація

Діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) на території Любачівського повіту пов’язана зі структурною реорганізацією підпільної мережі у 1939–1945 рр. На початку Другої світової війни ОУН проводила вишкіл молоді та підготовку до можливих збройних дій. 1944 року ОУН та Українській повстанській армії (УПА) вдалося сформувати дієві бойові підрозділи, які стали на захист українського населення, у т. ч. й під час виселенчих акцій, організовуваних Корпусом Внутрішньої Безпеки (КБВ), Управою Безпеки (УБ), Міліцією обивательською (МБ) та НКВС. Спротив ОУН на теренах Любачівського повіту мав самостійницький, часто й наступальний, антибільшовицький, антипольський та захисний характер. Мета дослідження – проаналізувати архівні документи, пов’язані з діяльністю ОУН на території Любачівського повіту в 1939–1945 рр. та з’ясувати особливості роботи цієї організації. Наукова новизна полягає в аналізі документів, пов’язаних із висвітленням організаційної структури та військово-політичної діяльності ОУН на Любачівщині в роки Другої світової війни. Висновки. Проведений аналіз діяльності ОУН у 1939–1945 рр. на території Любачівщини засвідчив поступовий характер розвитку організаційної структури. Відповідно, впродовж досліджуваного періоду українські самостійницькі сили ставили такі пріоритетні завдання: а) накопичення сил та підготовка до захисту населення; б) проведення ефективної агітаційно-пропагандистської роботи серед мешканців повіту; в) організаційне зміцнення; г) спротив виселенню українського населення з краю, яке ініціювали СРСР та Польща. Встановлено, що з березня 1944 р. відбулася низка боїв між українським та польським підпільним рухом, внаслідок якого постраждало й мирне місцеве населення. Однак із весни 1945 р. ситуацію вдалося стабілізувати. Примирення між українськими та польськими антикомуністичними рухами призвело до призупинення переселенської акції. Такий перебіг подій дозволяв керівництву ОУН зосередити свої зусилля на протистоянні з урядовими військами.

Бібліографія:

1. Дуда Г. Моє рідне Старе Село на Любачівщині. Вісник Любачівщини. № 6, Львів, 2002. 112 с.
2. Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект. Харків: Акта, 2011. 478 с.
3. Гай-Нижник П. ОУН(б) за умов нової військово-політичної дійсності на теренах України (1942 – початок 1950-их рр.) // Ozbrojený protikomunistický odpor v krajinách strednej a východnej Európy (1944–1953). Banská Bystrica, 2019. С. 132–151.
4. Hryciuk G. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2005. 424 s.
5. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії, 1939–1941: історія Українського Центрального Комітету. Чікаґо: Вид-во Миколи Денисюка, 1975. С. 79.
6. Ленартович О. Ю. Організація пропагандистської діяльності ОУН-Б у 1940–1950-х рр. // Наук. вісник Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Історичні науки. 2009. С. 236–240.
7. Лисенко О. Є., Марущенко О. В. Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни у вітчизняній історіографії: бібліогр. покажч. / відп. ред. С. В. Кульчицький. НАН України. Інститут історії України; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Київ – Івано-Франківськ, 2003. 124 с.
8. Жовківщина. Історико-мемуарний збірник / відп. ред. М. Литвин. Жовква; Львів; Балтимор: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, 1997. Т. 3. С. 206.
9. Мірчук П. Українська повстанська армія 1942–1952. Мюнхен: Цицерон, 1953. 319 с.
10. Motyka G. Ukrainska partyzanka 1942–1960. Dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacionalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. Warszawa, 2006. 672 s.
11. На чатах. Журнал для молоді. Рік 1, ч. 1 / відп. ред. Л. Гайовська // Крайовий осередок пропаганди ОУН, 1946. 64 с.
12. ОУН в 1941 році : документи / упорядн.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук; відпов. ред. С. Кульчицький. У 2-х т. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2006. Ч. 1. 336 с.
13. ОУН в 1941 році : документи / упорядн.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук; відпов. ред. С. Кульчицький. У 2-х т. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2006. Ч. 2. 281 с.
14. Пагіря О. ОУН та УПА в контексті визвольних рухів: спроба компаративного аналізу // Новітня доба / гол. ред. М. Романюк; НАН України, Інститут країнознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2019. Вип. 7. С. 150–178.
15. Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху, 2010. С. 258.
16. Літопис УПА. Т. 40 Тактичний відтинок УПА 27-й «Бастіон»: Любачівщина, Томашівщина, Ярославщина: документи і матеріали / ред. П. Й. Потічний. Торонто: Літопис УПА, 2004. С. 14.
17. Примаченко Я. Антиколоніальний дискурс ОУН/УПА в сучасному українському контексті боротьби за українську ідентичність // Український історичний збірник. Вип. 17. 2014. С. 328–338.
18. Роман В. Моя праця і боротьба (спогади члена ОУН). Мюнхен,1983. С. 55.
19. Романюк М. Структура й особовий склад референтури СБ Золочівського окружного Проводу ОУН // Україна, культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2014. Вип. 24. С. 331–353.
20. Романюк М. Створення та діяльність Золочівської округи ОУН (1937–1941) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. Вип. 22. С. 347–363.
21. Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН та УПА. Вид. 3-є, доп. Київ: ПП Сергійчук М. І., 2011. 240 с.
22. Стасюк О. Й. Підпільні друкарні ОУН (1941–1953 рр.) / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2011. 295 с.
23. Командир групи УПА-Південь полковник «Батько»: Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини / упоряд. Г. Грабець ; ред. Ю. Судин. Коломия :Вік, 2001. С. 84.
24. Tygodnik Powszechny. № 13 / pod red. P. Mucharski. Krakow, 2014. 164 s.
25. Василевський-Путко І. У лісах Любачівщини. Вісник Любачівщини. № 15. Львів, 2007. 96 с.
26. Вєдєнєєв Д. «Повстанська розвідка діє точно і відважно...». Документальна спадщина підрозділів спеціального призначення Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. 1940–1950-ті роки. Київ, 2006. 568 с.
27. Відродження. 9 жовт. / відп. ред. Я. Каліка. Жовква, 1993. 4 с.
28. В’ятрович В. М. Друга польсько-українська війна. 1942–1947. Київ: Видавн. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 288 с.
29. Польсько-українські стосунки в 1942–1947 роках у документах ОУН–УПА : у 2-х т. Т. 1. Війна під час війни. 1942–1947 / відп. ред. та упоряд. В. М. В’ятрович. Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. С. 396.
30. Zajączkowski М. Ukraińskie podziemiena Lubelszczyźnie w okresie okupacji niemieckiej 1939–1944. Lublin; Warszawa: In-t Pamięci Narodowej Oddział w Lublinie; In-t Studiów Politycznych PAN, 2015. 504 s.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01 — Оновлено 2021-10-08

Версії