Становлення і розбудова Петро-Павлівського чоловічого монастиря у селі Біксад на Закарпатті у XVIII ст. (за документами Державного архіву Закарпатської області)

Автор(и)

  • Олександр Монич кандидат богослов’я, протоієрей; аспірант факультету історії та міжнародних відносин, Ужгородський національний університет https://orcid.org/0000-0002-1264-2305

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.329.118

Ключові слова:

Держархів Закарпатської області; документ; монастир; єпископ; настоятель; чернецтво; монах; єпархія.

Анотація

На основі документів Державного архіву Закарпатської області та досліджень здійснено огляд діяльності чоловічого  монастиря в с. Біксад у XVIII ст. Метою публікації є предметне дослідження історії виникнення монастиря й пов’язаних із цим подій і процесів; упорядкування списку настоятелів і ченців обителі; з’ясування й уточнення сталих фактів і дат; аналіз виявлених архівних документів. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах: порівняльному, аналізу і синтезу, а також спеціальних, архівознавчих: ретроспективному, історичному і критики джерел. Архівно-евристичний метод уможливив ширше дослідження маловивченої сторінки в історії чернецтва Марамороської єпархії у період її створення і розбудови з одного боку та закриття монастирів у 1788 р. – з іншого. Використані методи допомогли дослідити відомі архівні документи й проаналізувати нововиявлені. Наукова новизна. Опрацьовані друковані джерела засвідчили, що існуючі тематичні, наукові доробки є далекими від статусу вичерпних, а предметні праці з цієї теми, в основу яких були б покладені документи Держархіву Закарпатської області, практично відсутні. Нововиявлені архівні документи значно доповнюють, корегують існуючі історичні факти та з’ясовують нові сторони життя монастиря. Окремі фондові справи вводяться в науковий обіг вперше. Перспектива дослідження теми полягає в тому, що подальше вивчення діяльності монастиря значно заповнить лакуни в історії чернецтва Марамороської єпархії. Розроблення теми уможливить розширення сталих знань про внутрішнє життя чернечих обителей Марамороша у вказаний період, дозволить об’єктивно досліджувати церковну історію в Закарпатті у XVIII ст. загалом. У висновках сформовано результати дослідження, а саме: подано узагальнюючу характеристику виявлених документів Держар- хіву Закарпатської області; констатовано, що на заснування монастиря мало вплив відторгнення його у локаційному регіоні; трагічна доля першого настоятеля обителі була пов’язана з його особистим життям та використаними ним принципами місії; повноцінна діяльність монастиря розпочалася з середини XVIII ст.

Бібліографія:

1. Baán I. Letters of Giovanni Giuseppe De Camillis, Greek Missionary and Bishop of Munkács (1689–1706). COLLECTANEA ATHANASIANA. II. Textus/Fontes. Vol. 13. Nyíregyháza, 2017. 341 p.
2. Basilovits J. Brevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits, Olim Ducis De Munkacs, Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, In Monte Csernek Ad Munkacs, Anno MCCCLX. Factae: Exhibens Seriem Episcoporum Graeco-Catholicorum Munkacsiensium, cum praecipuis eorundem aliorumque Illustrium Virorum Gestis, e variis Diplomatibus, Decretisque Regiis, ac aliis Documentis authenticis potissimum concinnatam. Pars Prima. Ex Typographia Ellingeriana, 1799. 104 p.
3. Basilovits J. Brevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits, Olim Ducis De Munkacs, Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, In Monte Csernek Ad Munkacs, Anno MCCCLX. Factae: Exhibens Seriem Episcoporum Graeco-Catholicorum Munkacsiensium, cum praecipuis eorundem aliorumque Illustrium Virorum Gestis, e variis Diplomatibus, Decretisque Regiis, ac aliis Documentis authenticis potissimum concinnatam. Pars Tertia. Ex Typographia Ellingeriana, 1799. 139 p.
4. Basilovits J. Brevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits, Olim Ducis De Munkacs, Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, In Monte Csernek Ad Munkacs, Anno MCCCLX. Factae: Exhibens Seriem Episcoporum Graeco-Catholicorum Munkacsiensium, cum praecipuis eorundem aliorumque Illustrium Virorum Gestis, e variis Diplomatibus, Decretisque Regiis, ac aliis Documentis authenticis potissimum concinnatam. Pars Secunda. Ex Typographia Ellingeriana, 1799. 208 p.
5. Charnock R. S. Local Etymology: A Derivative Dictionary of Geographical Names. London: Houlston and Wright, 1859. 339 p.
6. Мукачівська Греко-Католицька єпархія. Документи / упорядн.: В. Чубота, М. Делеган, О. Гітта, В. Рус. Т. I. Editura Muzeului Sătmărean. Satu Mare–Ujgorod, 2007. 389 с.
7. Мукачівська Греко-Католицька єпархія. Документи / упорядн.: В. Чубота, В. Рус, Д. Балу. Т. II. Editura Muzeului Sătmărean. Satu Mare, 2012. 403 с.
8. Мукачівська Греко-Католицька єпархія. Документи / упоряди.: В. Чубота, В. Рус, М. Місюк, С. Вискварко, О. Туруцко. Т. III. Editura Muzeului Sătmărean. Satu Mare, 2015. 464 с.
9. Дулишкович И. Историческія черты Угро-Русскихъ. Тетрадь III. Унгваръ, 1877. 234 с.
10. Фенич В. Між окциденталізмом та орієнталізмом: ordo sancti basil ii magni ruthenorum в релігійному та культурному житті Мукачівської єпархії (до початку XX ст.) // Carpatica-Карпатика. Вип. 24: Історичні та історіографічні студії: до ювілею доктора історичних наук, професора Володимира Васильовича Грабовецького. Ужгород: УжНУ, 2003. С. 87–140.
11. Фенич В. Греко-католики ужгородської унійної традиції. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2019. 248 с.
12. Гаджеґа В. Додатки к исторіѣ Русинов и руських церквей в Марамороші. Студіи исторично-архивні // Науковый Зборник товариства «Просвѣта». Рочник I. Ужгород: Книгопечатня акційного товариства «Уніо», 1922. С. 140–228.
13. Hodinka A. A munkácsi görög szertartású püspökség okmánytára. I. KӦT. 1458–1715. Ungvár, 1911. LVI. 659 p.
14. Кічера В. Інституційна розбудова провінції чину Василіан на Закарпатті у період правління Мукачівського єпископа Андрія Бачинського (1773–1809) // Русин. № 3–4 (13–14). Кишинев, 2008. С. 76–83.
15. Кічера В. Девіантність парафіяльного духовенства за щоденником Йосифа де Камеліса // Науковий вісник УжНУ. Серія: Історія. Вип. 27. Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011. С. 275–279.
16. Кічера В. «Списаніе обителей Мараморошских» як історичне джерело // Румунсько-Українські відносини. Історія та сучасність. Editura Muzeului Sӑtmӑrean, 2015. С. 41–54.
17. Кінах Г. Посіщеннє марамороських монастирів 1749 р. // Записки ЧСВВ. Т. ІІ. Вип. 1–2. Жовква, 1926. С. 105–122.
18. Кінах Г. Посіщення закарпатських монастирів ЧСВВ в рр. 1755, 1756, 1765, 1809 // Записки ЧСВВ. Т. ІІІ. Вип. 3–4. Львів, 1930. С. 432–446.
19. Кралицькый А. In: Шематизмъ иноковъ Чина св. Василія Великаго, угорскія области на годъ 1870. Унгваръ: Типографія вдовы Карла Іегера, 1869. С. 4–15.
20. Кралицькый А. Монастырь СС. АА. Петра и Павла Биксадскій // Временник Ставропигійскаго Института на 1872 год. 1871. С. 120.
21. Лучкай М. Історія карпатських русинів: У 6-ти т. / дешиф. рукоп. Ю. М. Сака; пер. укр. мовою А. М. Ігната. Т. ІІІ. Ужгород: Закарпаття, 2002. 322 с., іл.
22. Meteș Ș. Mănăstirile româneşti din Transilvania şi Ungaria. Sibiu,1936. 363 p.
23. Монич О. Діяльність останнього Православного єпископа Досифея (Феодоровича) Угольського (1648–1733) // Русин. № 1 (15). Кишинев, 2009. С. 76–89.
24. Монич О. Нескорена Правда: нариси з історії Кричівського монастиря. Ужгород: ТДВ «Патент», 2018. 160 с.
25. Монич О. «Волошскій раздоръ»: окремі аспекти історії локаційного опору унії в 2 пол. XVIII століття // Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архимандрита Василія (Проніна). Ужгород: Всеукраїнське державне вид-во «Карпати», 2019. № 6. С. 356–382.
26. Давні монастирі Мукачівської єпархії (1360–1800): Зведений предметно-тематичний каталог документів Державного архіву Закарпатської області. Фонд № 64, описи 1, 4, 5; Фонд № 151, описи № 1, 5, 6, 22, 25. Серія «Джерела з історії Мукачівської єпархії» / упорядн.: протоієрей О. Монич. Ужгород: РІК-У, 2021. 392 с.: іл.
27. Мороз В. Історія чернецтва у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». Вип. 1(42). Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2020. С. 20–29.
28. Пап С. Історія Закарпаття. Т. II. Івано-Франківськ: Вид-во «Нова Зоря», 2002. 443 с.
29. Пекар А. В. Спроба історії Румунської провінції Св. Йосифа // Записки ЧСВВ. Секція ІІ. ARTICULI DOCUMENTA MISCELLANEA. Т. ХІ (XVII) Вип. 1–4. Romae, 1982. С. 208–220.
30. Пекар А. В. Нариси історії Церкви Закарпаття. Серія ІІ // Записки ЧСВВ. Секція І. Т. І: Єрархічне оформлення. Вид. 2-ге. Рим–Львів: Вид-во Отців Василіан «Місіонер», 1997. 232 с.
31. Пекар А. В. Нариси історії Церкви Закарпаття. Серія ІІ // Записки ЧСВВ. Секція І. Т. ІІ: Внутрішня історія. Вид. 2-ге. Рим–Львів: Видавництво Отців Василіан «Місіонер», 1997. 492 с.
32. Пекар А. В. Нариси історії Церкви Закарпаття. Т. ІІІ: Монаше життя. Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня», 2014. 224 с.
33. Петров А. «Старая вѣра» и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка А. Петрова // Матеріалы для исторіи Угорской Руси. Т. II. СПб., 1906. 88 с.
34. Пронин В. История Православной Церкви на Закарпатье. Кандидатская работа архимандрита Василия (Пронина) «История Мукачевской епархии (с древнейших времен до Первой Мировой войны 1914 года)». Изд. 2-е. Свято-Николаевский Мукачевский монастырь. ОРП «Φιλοκαλια», 2009. 524 с.
35. Szirmai Szirmay A. Szathmár vármegye fekvése, törtnetei, és polgári esmérete. 1 rész. Budăn, 1809. 391 p.
36. Ваврик М. По Василіянських монастирях. Торонто, 1958. 486 с.
37. Жаткович Ю. Епископы Мараморошские // Листок. № 17. Год VII. 1 сент. Унгваръ, 1891. С. 196–197. https://doi.org/10.1002/qj.4970177912
38. Жаткович Ю. Епископы Мараморошские // Листок. № 22. Год VII. 15 нояб. Унгвар, 1891. С. 256–257. 

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-21