Електронні архівні ресурси як джерело вивчення процесу репатріації полонених українців після Першої світової війни

Автор(и)

  • Мілана Срібняк магістерка історії, аспірантка, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» https://orcid.org/0000-0003-1353-3001

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2021.329.138

Ключові слова:

цифрові архівні ресурси; історичні джерела; полонені українці; репатріація; Перша світова війна; інформаційний потенціал; цифрова гуманітаристика.

Анотація

Мета статті полягає у визначенні й систематизації цифрових архівних ресурсів із теми репатріації полонених українців після Першої світової війни; аналізі контенту українських і зарубіжних баз даних та оцифрованих архівних колекцій, в яких представлені документи з цієї дослідницької проблеми. Методологія дослідження включає принципи історизму, всебічності, наступності; у дослідженні використані методи компаративного аналізу і синтезу, системний і міждисциплінарний підходи. Вивчення архівних ресурсів відбувалося крізь призму підходів цифрової гуманітаристики. Наукова новизна. Здійснено характеристику комплексу оцифрованих документів з українських і зарубіжних архівів, що відображають процес репатріації полонених після Першої світової війни. Особливу увагу звернено на розширення доступу науковців до оцифрованих архівних ресурсів. Висвітлено значення цифрової гуманітаристики та її вплив на сучасні дослідницькі практики. Простежено особливості репрезентації фондів і колекцій на сайтах українських і зарубіжних архівів, бібліотек та інших інституцій. Висновки та перспективи подальших досліджень. Встановлено, що питання репатріації полонених після Першої світової війни, у т. ч. українців, поступово стає все більш репрезентованим у цифровому просторі. Визначено роль і місце цифрових архівних ресурсів у дослідженні процесу репатріації, систематизовано основні групи джерел, що представлені у базах даних та виставкових проєктах українських і зарубіжних архівів, зокрема Центрального державного архіву вищих орга- нів влади та управління України, Центрального державного архіву зарубіжної україніки, Федерального архіву Німеччини, порталу «Europeana» тощо. Підкреслено, що перспективним напрямом подальших наукових студій є поглиблене вивчення цифрового контенту зарубіжних архівів і бібліотек із метою виявлення цінних джерел з української історії.

Бібліографія:

1. Білущак Т. Питання доступу до історико-культурної спадщини України: електронні архіви // Інформація, комунікація та управління знаннями у глобалізованому світі : зб. матер. Другої міжнародної наукової конференції (Київ, 16–18 травня 2019 р.). Київ, 2019. С. 20–23.
2. Боряк Г. В. Електронні архівні публікації в Інтернеті: проблеми репрезентації інформаційних ресурсів // Архіви України. 2002. № 4–6(250). C. 141–169.
3. Cave papers. Official documents relating to prisoners of war. November, December 1918. British Library: Digitalized Manuscripts. MS 62469, f1r – f.218r // British Library. URL: http://www.bl.uk/manuscripts/Viewer.aspx?ref=add_ms_62469_f001r
4. Cook T. Electronic Records, Paper Minds: The Revolution in Information Management and Archives in the Post-Custodial and Post-Modernist Era // Archives & Social Studies: A Journal of Interdisciplinary Research. 2007. Vol. 1. P. 399–443.
5. Der erste Friedensvertrag des Weltkrieges 1918 // Das Bundesarchiv. URL: https://www.filmothek.bundesarchiv.de/video/9381?topic=doc6ynfw8d8et4r5bjceqm&start=00%3A00%3A00.00&end=00%3A10%3A09.17
6. До 100-річчя Української революції (1917–1921) ЦДАВО України презентує проєкт «Українська революція: архівні хроніки» // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. URL: https://tsdavo.gov.ua/ukrayinska-revolyutsiya-arhivni-hroniky-2/
7. Дубровіна Л. А. Основні положення концепції комп’ютеризації архівної справи // Студії з архів. справи та документознавства. 1998. Т. 3. С. 6–17.
8. Gold M. K. Debates in the Digital Humanities. Minnesota, 2012. 516 p. https://doi.org/10.5749/minnesota/9780816677948.001.0001
9. Hedstrom M. Electronic Archives: Integrity and Access in the Network Environment // The American Archivist. 1995. Vol. 58. P. 316. https://doi.org/10.17723/aarc.58.3.n7353726666u41v5
10. Калакура Я., Палієнко М. Концептуалізація електронного архівознавства в контексті цифровізації українського суспільства // Архіви України. 2021. № 3(328). С. 36–65. https://doi.org/10.47315/archives2021.328.036
11. Ковтанюк Ю. Витоки електронного документознавства як наукового напряму документознавства // Архіви України. 2011. № 2–3(273). С. 14–36.
12. Куліков В. Digital History: становлення, сучасний стан, перспективи // Спеціальні історичні дисципліни. 2013. Ч. 21. С. 27–44.
13. Левченко Л., Попова Л., Хромов А. Національні архівні інформаційні ресурси: правові засади реформування архівної справи // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2021. № 93. Т. 1. С. 249–263.
14. Папакін Г. Сучасна українська інтернет-археографія: основні форми та джерела електронних публікацій // Український історичний журнал. 2010. № 5. С. 153–166.
15. Папакін Г. Електронна археографія: новітній напрям старої науки, її складові та стан дослідження // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2012. № 2. С. 28.
16. Petras V., Hill T., Stiller J., Gäde M. Europeana – a Search Engine for Digitised Cultural Heritage Material. Datenbank Spektrum. 2017. Vol. 17, № 41–46. P. 41. https://doi.org/10.1007/s13222-016-0238-1
17. Prelinger R. Archives and Access in the 21st Century // Cinema Journal. 2007. Vol. 46. № 3. P. 114. https://doi.org/10.1353/cj.2007.0027
18. Стратегія розвитку архівної справи на період до 2025 року (проєкт) // Архіви України. 2020. № 4(325). С. 15–16.
19. Театральне життя українців за кордоном // Центральний державний архів зарубіжної україніки. URL: https://tsdazu.archives.gov.ua/archives/243
20. Warwick C., Terras M., Nyhan J. Digital Humanities in Practice. Facet Publishing, 2021. 192 pp.
21. Ємельянова Т. Аудіовізуальні колекції: оцифрування та доступ (на прикладі Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2016. Вип. 3. С. 33–35.
22. З життя української еміграції. Табори для інтернованих українців у країнах Європи (1919–1924) // Центральний державний архів зарубіжної україніки. URL: https://tsdazu.archives.gov.ua/archives/118

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-21