Поповнення джерельної бази з історії Гетьманщини (духівниця бунчукового товариша П. С. Лизогуба)

Автор(и)

  • Анна Морозова кандидатка історичних наук, головна спеціалістка відділу використання інформації документів, Державний архів Чернігівської області https://orcid.org/0000-0002-9606-1208

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.322.198

Ключові слова:

М. В. Гоголь; джерело; духівниця; В. І. Комаровський; П. С. Лизогуб; Є. В. Лизогуб; Ф. О. Туманський; Чернігівський полк.

Анотація

Метою дослідження є введення до наукового обігу та аналіз історичного джерела – невідомої духівниці 1780 р. представника козацької старшини Петра Семеновича Лизогуба (бл. 1736–1780), що зберігається у Державному архіві Чернігівської області. Дотепер було відомо лише 23 тестаменти представників урядової старшини Чернігівського полку. Опублікована духівниця досліджена вперше, що обумовлює наукову новизну публікації. При підготовці публікації методи дослідження добиралися відповідно до мети і найважливішими виявилися загальнонаукові методи аналізу та дедукції. В археографічній публікації наведено текст духівниці та проаналізовано її зміст. З’ясовані обставини складання документа та наведені відомості про осіб, які в ньому згадуються. Висновки. Форма та внутрішня будова документа типові для тогочасних тестаментів представників козацької старшини. Майно класифіковане на рухоме та нерухоме, яке також має свою внутрішню градацію. Так само характерною для заповідачів того часу була і мотивація укладання П. С. Лизогубом духівниці: впорядкувати свої майнові справи та запобігти можливим конфліктам навколо спадку, передусім серед родичів. Провідна мета волевиявлення П. С. Лизогуба – забезпечити майбутнє (добробут, майно, освіту, виховання) своїх батька, дружини та дітей. Приділяє він увагу також відносинам між рідними: просить дружину та дітей поважати його батька, а дітей – матір. Духівниця також дає змогу простежити родинні зв’язки П. С. Лизогуба з єпископом Чернігівським Іраклієм (Комаровським) (1703–1765), українським письменником Миколою Васильовичем Гоголем (1809–1852) та вченим, археографом, перекладачем, видавцем і бібліофілом Федором Осиповичем Туманським (1757–1810).

Бібліографія:

  1. Барловська А. До питання про родинні пріоритети козацької старшини другої половини XVII–XVIII ст. (за матеріалами духовних заповітів) // Сіверянський літопис. 2000. № 1. С. 33–36.
  2. Барловська А. Духівниці XVII–XVIII ст. як культурно-історична пам’ятка // Сіверянський літопис. 1998. № 1. С. 54–59.
  3. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / упорядн. С. Павленко. Київ, 2007.
  4. Кривошея О. В. Духовні заповіти козацької старшини як історичне джерело // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Київ, 2007. Т. XVI. С. 369–374.
  5. Кривошея О. В. Еволюція внутрішньої структури заповітів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 16. Серія: Історія: зб. наук. праць. Вінниця, 2009. С. 190–194.
  6. Кривошея О. В. Еволюція духовних заповітів козацької старшини // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 12. Серія: Історія: зб. наук. праць. Вінниця, 2007. С. 78–81.
  7. Кривошея В. В., Кривошея О. В. Заповіти козацької старшини Гетьманщини: кількість, географія // Наукові праці історичного факультету Запорізького нац. ун-ту, 2010. Вип. XXVIII. С. 440.
  8. Кривошея О. В. Збірка духовних заповітів Інституту рукопису національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як історичне джерело // Гілея. Київ, 2007. Вип. 8. С. 274–284.
  9. Кривошея О. В. Полковий осавул прилуцький Михайло Федорович Мовчан і його заповіт // Гілея. Київ, 2008. Вип. 11. С. 118–122.
  10. Кривошея О. В. Суб’єкти спадкування на матеріалах тестаментів представників козацько-старшинських родин (друга половина XVII–XVIIІ ст.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 15. Серія: Історія: зб. наук. праць. Вінниця, 2009. С. 257–265.
  11. Кривошея О. В. Тестаменти як складова фамільних архівів // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2009. Вип. XXVІ. С. 81–91.
  12. Кривошея О. В. Тестамент полтавського полковника Івана Черняка // Полтавський краєзнавчий музей. Зб. наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавства, охорони пам’яток. Полтава, 2008. Вип. ІV. Кн. 1. С. 421–428.
  13. Кривошея О. В. Трансформації маєткових господарств козацької старшини (за матеріалами духовних тестаментів) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2008. Вип. XXIV: Соціальні та національні чинники революцій і реформ в Україні: проблеми взаємовпливів. С. 36–40.
  14. Кривошея В. В., Кривошея О. В. Українська козацька старшина. Василь Базилевич, Василь Лагода, Андрій Стахович // Гілея. Київ, 2008. Вип. 17. С. 108–115.
  15. Кривошея В. В., Кривошея О. В. Українська козацька старшина. Станіслав Кохановський // Гілея. Київ, 2008. Вип. 16. С. 84–91.
  16. Кривошея В. В., Кривошея О. В. Українська козацька старшина. Полковник компанійський Григорій Павлович Гайворонський // Гілея. Київ, 2009. Вип. 19. С. 56–63.
  17. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. Т. 3: Л–О. Київ, 1912. С. 109.
  18. Попружна А. До соціально-побутового портрету жінки (за матеріалами духівниць козацької старшини XVII–XVIII ст.) // Батуринські читання. 2007: зб. наук. праць. Ніжин, 2007. С. 245–250.
  19. Попружна А. Духовні заповіти як джерело з історії благодійництва козацької старшини (за матеріалами тестаментів другої половини ХVII–ХVIII ст.) // Матеріали науково-практичної конференції «Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця ХVII – початку ХVIII століття». Ніжин, 2006. С. 171–175.
  20. Попружна А. Заповіти козацької старшини другої половини XVII–XVIII cт. // Науковий вісник Сіверщини. 2018. № 1. С. 118–131. https://doi.org/10.32755/sjeducation.2018.01.118
  21. Попружна А. В. Неопублікована духівниця Павла Мартоса середини XVIII cт. з колекції О. Лазаревського // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.Серія: Історія. Тернопіль, 2015. Вип. 3. Ч. 2. С. 245–248.
  22. Попружна А. В. Неопублікована духівниця генерального осавула Івана Мануйловича // Сіверщина в історії України: зб. наук. праць. Київ-Глухів, 2016. Вип. 9. С. 248–252.
  23. Попружна А. В. Неопублікована духівниця писаря Генерального військового суду Івана Пиковця з колекції О. Лазаревського // Сіверщина в історії України: зб. наук. праць. Київ-Глухів, 2019. Вип. 12. С. 117–120.
  24. Ситий І. Тестамент Якова Кіндратовича Лизогуба (15.05.1698 р.) // Пам’ять століть. 1996. № 3. С. 10–14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-01