Наукова кінодокументалістика в зібранні ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного: інформаційний потенціал

Автор(и)

  • Людмила Касян провідна наукова співробітниця сектору публікації документів, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного https://orcid.org/0000-0003-0400-7245

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.323.040

Ключові слова:

ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного; документальне кіно; наукове кіно; аудіовізуальні документи; кіноколекція; інформаційний ресурс.

Анотація

Останнім часом спостерігається постійне зростання інтересу фахівців різних галузей до аудіовізуальних документів та архівних колекцій, оскільки вони є важливими сховищами семантико-образної інформації, а залучення їх до комплексних досліджень дозволяє об’єктивніше простежити історичну специфіку явищ і процесів. Мета дослідження – проаналізувати жанровий спектр, тематику, змістове наповнення та інформаційний потенціал аудіовізуальних документів ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, присвячених розвитку науки та наукового кіно ХХ ст. Методи дослідження. Підґрунтям дослідження є теоретичні розробки та концепції зарубіжних і вітчизняних науковців у галузі архівознавства, кінознавства, джерелознавства. Робота проведена із використанням загальнонаукових методів аналізу і синтезу на підставі принципів історизму та об’єктивності. При висвітленні теми також були застосовані методи джерелознавчої критики, хронологічний, системний, типологічного аналізу, структурно-функціональний. Наукова новизна. Проблеми використання аудіовізуальних документів як історичних джерел сьогодні все частіше перебувають у центрі вітчизняного і зарубіжного наукового дискурсу. Аудіовізуальні документи ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного з історії розвитку науки та наукового кіно ХХ ст. не були предметом окремого дослідження; у статті вперше систематизовано інформацію та проаналізовано склад колекції кінодокументів із цієї теми. Перспективи подальших досліджень. Детальне вивчення окремих аудіовізуальних документів та тематичних груп документів із зібрання ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, співставлення їх з іншими архівними документами сприятимуть більш повному і глибокому осмисленню різних явищ і процесів. Висновки. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного зберігає значний за обсягом і видами, різножанровий документний масив «наукового кіно», котрий може бути ґрунтовною базою для вивчення історії науки і техніки ХХ ст., а також цінним інформаційним ресурсом для дослідження розвитку науково-виробничого і науково-популярного кіно в Україні та репрезентації наукової тематики у візуальному просторі.

Бібліографія:

  1. Безклубенко С. Д. Як робиться фільм (види і жанри) // Питання культурології: Збірник наук. праць. Київ: КНУКіМ. 2007. Вип. 23. С. 160–169.
  2. Брюховецька Л. І. Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції. Кінематографічні студії. Вип. 8. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2018. 570 с.
  3. Eitzen, D. When Is a Documentary? Documentary as a Mode of Reception // Cinema Journal, 1995. Vol. 35. № 1 (Autumn). PP.81‒102. http://www.semanticscholar.org. https://doi.org/10.2307/1225809
  4. Фурманова З. Шаги за горизонт: фильмы о науке кинорежиссера Феликса Соболева. Москва: Союз кинематографистов СССР. 1987. 111 c.
  5. Гурова Л. Л. Кино о науке. Москва: ВГИК, 1980. 112 с.
  6. Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896–1995 / пер. с фр. С. Довганюк; ред. В. Войтенко. Київ: KINO-КОЛО, 2005. 461 с.
  7. 7.Карєва І. О. Людина науки на екрані. Київ: Наукова думка, 1986. 97 с.
  8. 8. Касян Л. Г. Аудіовізуальні документи у процесі формування історичної пам’яті // Архіви України. 2018. № 5–6. С. 91–99.
  9. Касян Л. Г. Аудіовізуальні документи як джерело вивчення історії українського театру ХХ століття // Архіви України. 2014. № 3. С. 158–169.
  10. Касян Л. Джерельний потенціал аудіовізуальних документів у дослідженні культурно-громадської та літературної діяльності П. Г. Тичини // Сіверянський літопис. 2016. № 1. С. 115–121.
  11. Касян Л. Г. Фонодокументи з історії українського та зарубіжного театрального мистецтва в архівній колекції ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного // Архіви України. 2019. № 1. С. 150–162.
  12. Кобелькова Л. А. К вопросу об анализе информационного потенциала аудиовизуальных документов // Вестник архивиста. 1998. № 2. С. 74–79.
  13. Коник А. Історична пам’ять як комунікативний концепт // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2012. Вип. 33. С. 112–116.
  14. 14. Ковальська Л. А. Кіноджерельний масив як аудіовізуальне свідчення партизансько-підпільної боротьби 1941–1945 рр. // Історичні записки. 2012. № 33. С. 97–100.
  15. Ковальська Л. А. Специфіка аналізу теледокументалістики як джерела з історії Руху Опору в роки Великої Вітчизняної війни // Історичні і політологічні дослідження. 2013. № 1(51). С. 40–45.
  16. МагидовВ. М. Кинофотофонодокументы как исторический источник // Отечественная история. 1992. № 5. С. 104–116.
  17. МагидовВ. М. Кинофотофонодокументы в контексте исторического знания. Москва: РГГУ, 2005. 394 с.
  18. Мазур Л. Н. Визуализация истории: новый поворот в развитии исторического познания // Quaestio Rossica, 2015. № 3. С. 160‒178.
  19. Наумова Л. Умови виникнення українського національного кінематографа і діяльність ВУФКУ // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Вип. 15. 2014. С. 152‒160.
  20. Основні напрямки діяльності ВУФКУ. ULR: https://uk.wikipedia.org/wiki/.
  21. Овсіюк О. Картографія і хронологія столичного сінематографа: київське кіно першої половини ХХ ст.// Україна Модерна. 2017. ULR: http://uamoderna.com/md/ovsiuk-cinem.
  22. Прожико Г. С. Жанры в советском документальном кино 60–70-х годов: учебное пособие. Москва: ВГИК, 1980. 59 с.
  23. Росляк Р. В. Тематичне планування в українській кінематографії доби ВУФКУ // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Вип. 15. 2014. С. 167‒172.
  24. СексенбаеваГ. А. Кинофонофотодокументы как исторический источник: учебное пособие. Алматы, 2011. 232 с.
  25. Тримбач С. В. Кіно науково-популярне// Енциклопедія сучасної України. ULR: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6928.
  26. Тримбач С. В. Кроки за горизонт. 85 літ тому народився Фелікс Соболєв. ULR: kinoduk.com.
  27. Васильков И. Искусство кинопопуляризации: очерки теории научно-популярного кино. Москва: ВГИК, 1982. 348 с.
  28. Венгринович О. Б. «Наукове кіно» як особлива галузь екранного мистецтва // Вісник КНУКіМ. Серія мистецтвознавство. 2015. Вип. 32. С.21–26.
  29. ЄмельяноваТ. О. Формування архівних аудіовізуальних колекцій: новітні тенденції та виклики розвитку // Архіви України. 2019. № 3. С. 100‒112.
  30. Ємельянова Т. О. Українське документальне кіно другої половини 1960-х – середини 1980-х років (архівознавчо-джерелознавчий аспект) // Архіви України. 2015. № 1. С. 192–201.
  31. Загданський Є. П. Фільми, образи і формули. Київ: Наукова думка, 1970. 192 с.
  32. Загданський Є. П. Київська кіностудія науково-популярних фільмів // Українська радянська енциклопедія. 1980. 2-ге вид: (в 12-ти т.) Т. 5. 566 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-21