Листи Миколи Битинського до Івана Рудичева (1949 р.) як джерело з історії громадсько-політичного та соціокультурного життя української еміграції в Європі

Автор(и)

  • Марина Палієнко докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9098-1142

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.323.133

Ключові слова:

Микола Битинський; Іван Рудичів; Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі; листування; українська еміграція; зарубіжна архівна україніка.

Анотація

Мета публікації – актуалізувати джерельну інформацію листів відомого українського громадсько-політичного діяча, геральдиста, митця Миколи Битинського (1893–1972), адресованих Івану Рудичеву і виявлених під час упорядкування архівного розсипу в Українській бібліотеці імені Симона Петлюри в Парижі. Методологія дослідження включає послідовне застосування принципів історизму, об’єктивності, всебічності вивчення історичних джерел, системного і міждисциплінарного підходів. Аналітико-синтетичне вивчення листів передбачає виявлення та аналіз різних пластів джерельної інформації, уможливлює не лише встановлення важливих фактів біографії автора, але й розширює знання про наукову та культурну діяльність української еміграції. Застосовування методу компаративістики дало можливість критично проаналізувати та співвіднести інформацію, почерпнуту з документів українських і зарубіжних архівів. Наукова новизна. Листи М. Битинського є автографами, створеними у період перебування митця в таборах переміщених осіб у Німеччині. Публікуються вперше, мають значну історичну та інформаційну цінність. Містять відомості про життя митця у перші повоєнні роки, характеризують його участь у заснуванні Української родовідної установи, відновленні діяльності Українського воєнно-історичного товариства. З листів отримано важливу інформацію про долю особистого архіву та праць М. Битинського у роки Другої світової війни, зокрема, щодо «Альбому уніформ українського війська доби Визвольної боротьби», над яким митець тривалий час працював на замовлення Української бібліотеки імені Симона Петлюри. Висновки. Введення зазначених листів М. Битинського до наукового обігу значною мірою розширює історичні знання про діяльність української політичної еміграції у міжвоєнний період в Європі, перебування та науково-організаційну працю українців у перші повоєнні роки в таборах переміщених осіб у Німеччині. Актуалізована джерельна інформація сприятиме дослідженню біографії М. Битинського, а також проблем української геральдики, символіки, уніформології, реконструкції низки архівних, музейних та бібліотечних зібрань зарубіжної україніки.

Бібліографія:

  1. Битинський М. Знамена українських гетьманів (з 16 мал.) // Рід та Знамено. 1947. № 4. С. 11–13.
  2. Битинський М. Українські державно-національні відзнаки // Рід та Знамено. 1947. № 1. С. 7–10.
  3. Битинський М. Правильник для будови українських родових знамен // Рід та Знамено. 1947. № 1. С. 19–23.
  4. Битинський М. Сузір’я лицарів: Зібрані твори. Торонто: Накладом Надії Битинської, 1975. 192 с.
  5. Горбач Ю. Микола Битинський та його листи до Івана Огієнка (митрополита Іларіона) // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського: зб. праць молодих вчених та аспірантів. Київ, 2008. Т. 16. С. 462–473.
  6. Гречило А. Перший січовий Петра Дорошенка полк: відзнаки та прапор // Collections. Київ, 2019. № 12. С. 14–18.
  7. Дмитрієнко М. Ф., Ясь О. В. Часопис «Рід та Знамено» і його внесок у розвиток української еміграційної історіографії // Бібліотечний вісник. 1997. № 1. С. 32–37.
  8. Йосипишин Я., Палієнко М. Українська бібліотека імені Симона Петлюри як місце національної пам’яті (до 140-річчя від дня народження Симона Петлюри та 90-річчя відкриття бібліотеки) // Архіви України. 2019. № 2(319). С. 7–26.
  9. Кісіль З. Р. Українське воєнно-історичне товариство (1920–1939) // Український історичний журнал. 2001. № 2. С. 100–112.
  10. Кучерук О. Микола Битинський – геральдист, історик, митець // Український археографічний щорічник. Київ, 2006. Вип. 10/11. С. 398–419.
  11. Кучерук О. Микола Битинський: геральдист, художник, поет // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки. 2007. Вип. 9. С. 237–251.
  12. Лук’янченко С. В. Створення та діяльність Українського воєнно-історичного інституту // Військово-науковий вісник. 2018. Вип. 29. С. 34–47.
  13. Мазепа О. Українські геральдичні та генеалогічні інституції DP-періоду // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». 2015. Вип. 23. С. 103–108.
  14. Матросов Я. М. Іван Рудичів: від Полтави до Парижа: документально-історичні нариси. Дніпропетровськ, 2013. 139 с.
  15. Матросов Я. М. Біографія Івана Опанасовича Рудичіва – політика, публіциста, творця Української бібліотеки-музею імені С. Петлюри в Парижі // Українська біографістика. 2013. Вип. 10. С. 212–240.
  16. Мицик Ю. Листи М. Битинського до митрополита Іларіона (Огієнка) за матеріалами канадських архівосховищ // Наукові записки. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 2005. Т. 41: Історичні науки. С. 83–87.
  17. Мушинка М. Дмитро Антонович і Музей визвольної боротьби України у Празі // Народна творчість та етнографія. 2007. № 6. С. 116–124.
  18. Палієнко М. Г. Архівна діяльність Аркадія Животка у Чехословаччині // Студії з архівної справи та документознавства. 2010. Т. 18. С. 190–197.
  19. Палієнко М. Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій). Київ: Темпора, 2008. 688 с.
  20. Палієнко М. «Був вірний Петлюрі, є і залишаюся…» (діяльність Івана Рудичева на посаді директора Української бібліотеки імені Симона Петлюри у Парижі) // Студії з архівної справи та документознавства. 2005. Т. 13. С. 192–198.
  21. Пеленська О. Український портрет на тлі Праги: Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині. Нью-Йорк–Прага, 2005. 222 с.
  22. Подобєд О. А. Культурне життя та повсякдення переміщених осіб і біженців з України у Західній Німеччині у другій половині 1940-х рр.: дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01 / Подобєд Олена Андріївна; Черкаський нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2018.
  23. Пустовіт Т., Наконечна Л. Іван Рудичів – перший директор Української бібліотеки імені С. Петлюри в Парижі // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: Доп. та повідомл. Міжн. наук. конф. 25-26 серпня 1995 р. / відп. ред. Л.І.Крушельницька. Львів, 1996. С. 375–382.
  24. Савчук Ю. К., Шпильова Л. М. Битинський Микола // Енциклопедія історії України. Київ, 2003. Т. 1. С. 255.
  25. Ясь О. В. Рід та знамено // Енциклопедія історія України. Т. 9. Київ: Наукова думка, 2012. С. 218.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-21