Документи НАФ України як джерело з історії розвитку українського національного руху в таборах полонених офіцерів російської армії в Австро-Угорщині (1917 – перша половина 1918 рр.)

Автор(и)

  • Ігор Срібняк доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету, Київський університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-9750-4958

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.324.088

Ключові слова:

полонені офіцери-українці; табір; Союз визволення України (СВУ); Австро-Угорщина.

Анотація

Мета статті полягає у залученні до наукового обігу неопублікованих архівних документів, які зберігаються в київських архівах – Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Центральному державному архіві громадських об’єднань України і Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Останні являють собою цінне джерело для відтворення динаміки процесу національного освідомлення полонених офіцерів-українців, які утримувалися у таборах Австро-Угорщини. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму, антропологізму, цивілізаційного, сенергетичного і системного підходів, застосування методів аналізу і синтезу, компаративістичних методик. Наукова новизна статті зумовлена високою джерельною вартістю згадуваних архівних документів, що містять значний масив фактологічної інформації про національно-культурний рух у середовищі полонених офіцерів-українців на теренах Австро-Угорщини на завершальному етапі Першої світової війни. Висновки. Завдяки діяльності Союзу визволення України у кількох таборах полонених офіцерів російської армії були засновані українські театральні та хорові гуртки, книгозбірні, читальні, а також започатковані різні освітні курси. Робота СВУ в середовищі офіцерства була додатково інтенсифікована після повалення царату, коли стало можливим створити окремі станиці (табори) для утримання в них тих офіцерів-українців, які письмово декларували своє бажання бути до них переведеними. Завдяки цьому частина офіцерів-українців зуміла позбутися залишків малоросійськості в своїй свідомості, підпорядкувавши себе справі служіння Україні. Їхні патріотичні почування стали одним із вагомих чинників у справі розбудови збройних сил України доби визвольних змагань українського народу 1917–1920 рр.

Бібліографія:

  1. Головин Н.Н. Военные усилия России в мировой войне. Т.  Париж, 1939. 241 с.
  2. Гущин Ф.А., Жебровский С. С. Пленные генералы Российской императорской армии 1914–1917. Москва, 2010. 384 с.
  3. Нагорная О. С. Другой военный опыт. Российские военнопленные первой мировой войны в Германии (1914–1922). Москва, 2010. 440 с.
  4. Сергеев Е. Русские военнопленные в Германии и Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны // Новая и новейшая история. 1996. № 4. С. 65–78.
  5. Срібняк І. Діяльність Союзу визволення України серед полонених офіцерів російської армії в Австро-Угорщині (1914–1918 рр.) // Сурмач. Лондон, 1997. Ч. 1–4. С. 45–53.
  6. Срібняк І. Культурно-просвітницька та організаційна діяльність полонених офіцерів-українців російської армії в таборах Німеччини і Австро-Угорщини у 1917–1918 рр. // Український консерватизм і гетьманський рух: історія, ідеологія, політика. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». Київ, 2000. Вип. 4. (Збірник наукових праць кафедри історії України та зарубіжних країн. № 1). С. 173–190.
  7. Срібняк І. Український гурток полонених офіцерів російської армії у таборі Терезієнштадт в Австро-Угорщині (1916–червень 1917 рр.) // Пам’ятки: археографічний щорічник / Держкомархів України, УНДІАСД; [редкол.: С. Г. Кулешов (гол. ред.) та ін.]. Київ, 2011. Т. 12. С. 42–45. URL: https://undiasd.archives.gov.ua/pamyatky/index.htm.
  8. Срібняк І. Культурно-Просвітній Гурток полонених офіцерів-українців у австрійському таборі Йозефштадт (серпень 1917–лютий 1918 рр.) // Проблеми всесвітньої історії. Київ, 2016. № 2. С. 187–202. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19933.
  9. Срібняк І. Табір полонених українських офіцерів у Кляйнмюнхені (Австро-Угорщина) навесні 1918 року //Київські історичні студії: зб. наук. праць / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка; редкол. О. О. Салата та ін. Київ, 2015. № 1. С. 21–25. URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31679.
  10. Срібняк І. Процеси національної самоідентифікації полонених офіцерів-українців в Австро-Угорщині на завершальному етапі Першої світової війни //Сучасна українська нація: мова, історія, культура. Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 15-річчя кафедри українознавства Львівського нац. мед. ун-ту ім. Данила Галицького, 16 березня 2016 р. Львів, 2016. С. 231– URL: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19936.
  11. Українська політична еміграція 1919-1945: Документи і матеріали. Київ, 2008. 928 с.
  12. Українське земляцтво «Громада полонених офіцерів у Райхенберґу» (Чехи) // Вістник політики, літератури й життя. Відень, 1918. 9 лютого. Ч. 5/6 (188/189). С. 79.
  13. Doegen W. Kriegsgefangene Völker. Band I. Der Kriegsgefangenen Haltung und Schicksal in Deutschland. Berlin, 1921. 263 s.
  14. Fellner F. Die Stadt in der Stadt. Das Kriegsgefangenenlager in Freistadt 1914-1918 // Oberösterreіchische Heimatblätter,Jahrgang 43, Linz, 1989. Heft 1,  3–32.
  15. Leidinger H., Moritz V. Verwaltete Massen. Kriegsgefangene in der Donaumonarchie 1914-1918 // Kriegsgefangene im Europa des Ersten Weltkriegs / Jochen Oltmer, (ed.). Paderborn, 2006. S.35-66.
  16. Moritz V. Das russische Kriegsgefangenenwesen 1914-1920 // Österreichische Osthefte, 41. Jg. 1999, Heft 1. S.83–106.
  17. Moritz V., Leidinger H. Zwischen Nutzen und Bedrohung. Die russischen Kriegsgefangenen in Österreich 1914-1921, Bonn 384 s.
  18. Moritz V., Walleczek-Fritz J. Prisoners of War (Austria-Hungary) // International Encyclopedia of the First World War, 2014 (https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/prisoners_of_war_austria-hungary).
  19. Moritz V. The Treatment of Prisoners of War in Austria-Hungary 1914/1915: The Historiography of Prisoners of War in the Late Habsburg Empire // 1914: Austria-Hungary, the Origins, and the First Year of World War I. New Orleans, Louisiana (USA), 2014. 233–246. https://doi.org/10.2307/j.ctt1n2txft.14
  20. Moritz V. Kriegsgefangenschaft im Ersten Weltkrieg in Österreich-Ungarn: Themen und Fragestellungen als Ausgangspunkt neuer Forschungen // Die Mittelmächte und der Erste Ortner, M. Christian / Mack, Hans Hubertus (Hg.). Wien, 2016. S.292–300.
  21. Sergeev E. Krіegsgefangenschaft und Mentalіtäten. Zur Haltungsänderung russіscher Offіzіere und Mannschaftsangehörіger іn der österreіchіsch-ungarіschen und deutschen Gefangenenschaft // Krіegsgefangenschaft 1914-1920. Am Beіspіel Österreіchs und Russlands (Zeіtgeschіchte; Jg.25 Heft 11/12), Іnnsbruck; Wіen, 1998. S. 357–374.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30