Розсекречування документів у Державному архіві Дніпропетровської області

Автор(и)

  • Ніна Киструська головна наукова співробітниця Державний архів Дніпропетровської області https://orcid.org/0000-0002-5816-9082
  • Інесса Чуб головна спеціалістка, відповідальна за режимно-секретну роботу, Державний архів Дніпропетровської області https://orcid.org/0000-0002-7283-5379

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.324.153

Ключові слова:

архів; архівні фонди; розсекречування.

Анотація

Мета публікації – висвітлити роботу з розсекречування документів у Державному архіві Дніпропетровської області; розкрити склад і зміст розсекречених документів, закцентувати увагу на їх значному інформаційному потенціалі для вивчення історії регіону. Методика дослідження спирається на методи аналізу, деталізації та узагальнення. Застосовано також структурний метод. Наукова новизна. Документи, що були розсекречені у період з 1989 р. до 2009 р., увійшли до книги першої 2-го тому міжархівного довідника «Реєстр розсекречених архівних фондів України», підготовленого Державним комітетом архівів України та Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства. За останні 10 років із метою розсекречування і зниження ступеня секретності документів у Держархіві Дніпропетровської області було переглянуто 1 921 справу з 27 фондів, що знаходилися на спеціальному зберіганні. Документи цих фондів описані та є доповненням до раніше виданого Реєстру. Введення їх до наукового обігу уможливить всебічне висвітлення економічного, технічного, наукового, духовного і культурного розвитку регіону. У висновках викладено основні проблеми, що гальмують процес розсекречування документів. Документи таємного фонду складають 0,1% від загальної кількості документів, що зберігаються у Держархіві Дніпропетровської області. Основною проблемою залишається удосконалення механізму розсекречування. Документи, щодо яких сплинув передбачений Законом України «Про державну таємницю» 30-річний строк давнини, повинні бути розсекречені автоматично. Проте архіви змушені проводити формальну процедуру розсекречування, складати розгорнуті переліки документів, розшукувати державних експертів за напрямами діяльності. Все це ускладнює механізм зняття грифів і, як наслідок, призводить до гальмування всього процесу розсекречування.

Бібліографія:

  1. Про державну таємницю : Закон України від 21 січн. 1994 р. № 3855-XII [редакція від 15 серп. 2020 р.]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text (дата звернення: 12.06.2020).
  2. Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 рр. : Закон України від 9 квіт. 2015 р. № 316-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/316-19#Text (дата звернення: 09.06.2020).
  3. Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархів. довід. Т. 2: Розсекречені архівні фонди Державного архіву в Автономній Республіці Крим, державних архівів областей України, міст Києва і Севастополя. Кн. 1: Державний архів в АРК, Державний архів Вінницької області, Державний архів Волинської області, Державний архів Дніпропетровської області, Державний архів Донецької області, Державний архів Житомирської області, Державний архів Закарпатської області, Державний архів Запорізької області, Державний архів Івано-Франківської області, Державний архів Київської області, Державний архів Кіровоградської області/ Держкомархів України, УНДІАСД; упоряд.: С. Зворський, Н. Христова; редкол.: Г. Боряк (гол.) [та ін.]. Київ, 2009. 534, [1] с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-30