Посвята хоругви Корпорації пекарів Львова у 1893 році

Автор(и)

  • Назарій Лоштин кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника; асистент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, Національний університет «Львівська Політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8911-7808

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.325.171

Ключові слова:

хоругва; пекарі; ремісники; Львів; символ; винайдення традиції

Анотація

Мета роботи полягає у публікації раніше невідомого Акта посвяти хоругви Корпорації пекарів Львова від 18 червня 1893 р., який виявлено у фондах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, аналізі зображень та символів на хоругві, а також дослідженні мотивів здійснення посвяти хоругви крізь призму історіографічної концепції «винайдення традиції». Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу нового історичного джерела до історії ремесла на українських землях, а також до вивчення іконографії хоругов ремісничих об’єднань та релігійних практик кінця ХІХ ст. Методологія дослідження передбачає застосування принципів історизму та об’єктивності. Для аналізу цехової хоругви застосовано методи іконографії як спеціальної історичної дисципліни, а також порівняльного методу для встановлення типовості зображень на ній. Публікація документа опирається на сучасні принципи археографії. З перспективи подальших студіювань необхідно провести пошук аналізованої у дослідженні хоругви Корпорації пекарів в архівних та музейних установах України та закордону, відшукати схожі акти посвяти цехових хоругов для вивчення ширшого контексту посвяти хоругви пекарів Львова як релігійної практики, а також залученні інших цехових хоругов для порівняння символіки й зображень на них. Висновки. Ліквідація ремісничих цехів владою імперії Габсбургів у 1859 р. не припинила розвиток об’єднань ремісників на західноукраїнських землях. Користуючись положеннями «Закону про товариства» від 1867 р., львівські ремісники відновлювали свої об’єднання. Одним із них була Корпорація пекарів. Вони не лише відновили об’єднання як форму співпраці ремісників, а й як релігійне братство. Про це свідчить проаналізований у дослідженні Акт посвяти хоругви. Зображення та символи на хоругві львівських пекарів є характерними для цехових хоругов на українських землях. Акт посвяти хоругви, що відбулася 18 червня 1893 р., слід розглядати як «винайдення традиції», що мало на меті встановити зв’язок із минулим – тобто, ліквідованим трьома десятиліттями раніше цехом.

Бібліографія:

  1. Betlej A. Kosciół p.w. św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Część 1. Kościóły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa Ruskiego. Kraków, 2012. T. S. 40–41.
  2. Bimler-Mackiewicz E. Dawne i współczesne chorągwie cechowe nośnikami tradycyjnej symboliki rzemieślniczej // Niepodległość i Pamięć. 1998. 5/1(10). S. 137.
  3. Charewiczowa Ł. Muzeum historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach. Lwów, 1936. S. 43–53.
  4. Chorągiew korporacyjna // Kuryer lwowski. 1893. 19 czerwca. (№ 169). S. 2. https://doi.org/10.1055/s-0029-1205418
  5. Co piszą o piekarzach. Cech mistrzów piekarskich we Lwowie // Piekarz Polski. 9 lutego. Rok II. № 6. S. 1.
  6. Golichowski N. Przed nową epoką. Materiały do historii OO. Bernardynów w Polsce. Kraków, 1899. S. 254.
  7. Golichowski N. Kościół OO. Bernardynów we Lwowie. Lwów, 1911. S. 28.
  8. Гобсбаум E. Вступ: винаходження традицій // Винайдення традиції. Київ: Ніка-Центр, 2005. С. 13.
  9. Hoszowski S. Ekonomiczny rozwój Lwowa w latach 1772–1914. Lwów, 1935. S. 64
  10. Економічні привілеї міста Львова XV–XVIII ст. / упор. М. Капраль. Львів, 2013. C. XIV.
  11. Кісь Я. Промисловість Львова у період феодалізму (ХІІІ–ХІХ ст.). Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1968. С. 134.
  12. Косів Р. Іконографія українських цехових хоругов XVIII–XIX ст. // Пам’ятки України. Історія та культура: наук. часопис. 2008. № 2. С. 90.
  13. Косів Р. Українські хоругви. Київ: Оранта, 2009. С. 80.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-14