Діяльність православної єпархії в комітаті Мараморош у першій половині XVIII століття

Автор(и)

  • Олександр Монич кандидат богослов’я, протоієрей; аспірант факультету історії та міжнародних відносин, Ужгородський національний університет https://orcid.org/0000-0002-1264-2305

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.325.107

Ключові слова:

єпископ; єпархія; монастир; унія, православ’я, комітат, юрисдикція; утиски.

Анотація

Після укладання Ужгородської унії православний єпископат шукав нові шляхи збереження та утримання своєї традиції. У результаті з 1690 р. центром церковного життя Мукачівської православної єпархії стала Мараморощина, де утворилася нова православна єпархія з діючим єпископатом та повноцінним комплексом відповідних еклізійних структур і одиниць. Метою публікації є комплексне висвітлення діяльності православного і греко-католицького єпископату, а також відповідно створеної єпархії та вікаріату, оскільки в церковній історіографії Православної Церкви Закарпаття дослідження, в основі яких були б документи Державного архіву Закарпатської області, практично відсутні. Методологія дослідження спирається на загальні принципи наукового пізнання: неупередженість, аналіз джерел та їх синтез, об’єктивність, незаангажованість, порівняння, історизм, історичний плюралізм, деталізація та узагальнення. Наукова новизна. На основі документів Держархіву Закарпатської області та літературних джерел досліджено деякі аспекти діяльності православної єпархії в першій половині XVIII ст. у комітаті Мараморош. Окремі документи вводяться в науковий обіг вперше. Вони сприяють коректурі сталих та з’ясуванню нових сторін архипастирської діяльності православного єпископату Марамороської єпархії. Значну увагу приділено висвітленню ролі в розбудові нової церковної одиниці керуючих єпископів Йосипа (Стойки) та Досифея (Феодоровича). Перспективи подальших досліджень полягають в тому, що детальніше вивчення діяльності єпископату Марамороської єпархії, її розвитку та розбудови уможливить розширення сталих знань про внутрішній конфесійний стан у краї, державно-церковні відносини в комітаті, церковну політику Угорщини, Румунії та Молдови відносно Закарпаття у вказаний період. У висновках констатується, що централізованої системи адміністрування Марамороською єпархією не існувало. Постійні утиски, ув’язнення, заборони від опонентів не давали єпископам повноцінно адмініструвати свою єпархію, тому єпископат звершував свою діяльність практично в підпіллі.

Бібліографія:

  1. Великий місяцеслов. ΜΕΓΑΣ ΣΥΝΑΞΑΡΙΣΤΗΣ. По книзі: Αγαθάγγελος (Χαραμαντίδης), Επ. Φαναρίου, ΜΕΓΑΣ ΣΥΝΑΞΑΡΙΣΤΗΣ (Єпископ Фанарський Агафангел, «Синаксарь Православной Церкви»), Αποστολικής Διακονίας της Εκκλησίας της Ελλάδος. URL: http://www.synaxarion.gr/gr/sid/2769/sxsaintinfo.aspx (дата звернення: 28.08.2020).
  2. Михайло Андрелла / вступ. статтю і уривки з творів М. Андрелли підготував В. Л. Микитась; упоряд: О. І. Білецький// Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.). Вид. 3-є. Київ, 1967. 784 с.
  3. Дэже Л. Материалы к исторической диалектологии закарпатских говоров // Studia Slavica Hungarica. Vol. XV. Budapest, 1969. C. 45–72;
  4. Дэже Л. О языке украинского полемиста М. Андреллы и закарпатской «народной литературы» XVII ст.// Studia Slavica Hungarica. Vol.  Budapest, 1981. P. 19–52.
  5. Дорофей Ф. Насильственное введение унии в Закарпатье 1646–1649 гг., боротьба с нею и ее ликвидация в 1949 году; развитие Православной Церкви до сего дня в Закарпатье : дис. … канд. богословия// Филип Дорофей, митрополит Пражский и всея Чехословакии; Ленинградская Духовная Академия. Пряшев, 1964. Машинопись. С. 76.
  6. Дулишкович И. Историческія черты Угро-Русскихъ. Тетрадь III. Унгваръ, 1877. 234 с.
  7. Фенич В., Цапулич О. Малоберезнянський Свято-Миколаївський монастир та нариси Чину св. Василія Великого на Закарпатті. Ужгород: Вид-во «В. Падяка», 2004. 184 с.
  8. Фенич В. До питання про історію взаємовідносин між єпископами Мукачева і марамороськими православними центрами (1391–1733)// Румунсько-Українські відносини: історія і сучасність. Satu-Mare: Editura Muzeului Satmarean, 1999. С. 185–199.
  9. Фенич В. Ужгородська церковна унія 1646 року. 370 років з дня прийняття (1646) // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2016 рік: рекоменд. бібліогр. посіб. / Закарпат. облас. універс. наук. б-ка ім. Ф. Потушняка; уклад.: Л. О. Падяк. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2015. С. 149–162.
  10. Фенич В. Греко-католики ужгородської унійної традиції. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2019. 248 с.
  11. Гаджеґа В. Додатки к исторіѣ Русинов и руських церквей в Марамороші. Студіи исторично-архивні // Науковый Зборник товариства «Просвѣта». Рочник I. Ужгород, 1922. С. 171–209.
  12. Hodinka, A. A munkácsi görög szertartású püspökség okmánytára. I. KӦT. 1458–1715. Ungvár, 1911. LVI. 659 p.
  13. Кополович І. Останній єпископ Марамороша (Драматична доля Православного владики Досифея Феодоровича) // Єпархіальний Вісник. Видання Мукачівсько-Ужгородської Православної єпархії. № 3, № 4. Березень. 1990.
  14. Lacko, M. Synodus episcoporum ritus byzantini catholicorum ex antiqua Hungaria Vindobonae a. 1773 celebrata. Roma, 1975. P. 269.
  15. Лучкай М. Історія карпатських русинів: У 6-ти т. / Дешифрування рукопису Ю. М. Сака; пер. укр. мовою А. М. Ігната; Т. ІІІ. Ужгород: Закарпаття, 2002. 322 с., іл.
  16. Монич О. І. Полеміст ієрей Михайло Андрелла (Оросвиговський) (1637/39–1710) // Науковий вісник ДННК: УУБА-КаУ. № 3. Ужгород, 2006. С. 50–62.
  17. Монич О. Дiяльнiсть Мараморошського святителя Iосифа (Стойки) // Русин. № 3–4 (13–14). Кишинів, 2008. С. 141–147.
  18. Монич О. Діяльність останнього Православного єпископа Досифея (Феодоровича) Угольського (1648–1733) // Русин. № 1(15). Кишинів, 2009. С. 76–89.
  19. Монич О. Заневський монастир в Полонинах: нариси з історії Угольського та Углянського монастирів. Ужгород: ВАТ «Патент», 2009. 319 с., іл.
  20. Монич О. Пастирська діяльність останнього православного єпископа Досифея (Феодоровича) Угольського (1648–1733) (до 280-річчя з дня смерті) // Наукові записки Ужгородського ун-ту. Серія: Історично-релігійні студії. Науково-дослідний центр історично-релігійних студій «ЛОГОС». Вип. 2. Ужгород, 2013. С. 127–142.
  21. Монич О. Нескорена Правда: нариси з історії Кричівського монастиря. Ужгород: ТДВ «Патент», 2018. С. 62–82.
  22. Монич О. «Імстичівський екзил» в часи правління останніх православних архієреїв Мукачівської єпархії: Іоанікія (Зейкана) та Мефодія (Раковецького) // Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) / кер. редкол.: митрополит Феодор (Мамасуєв). Ужгород: Всеукраїнське державне вид-во «Карпати», 2019. № 6. С. 387.
  23. Монич О. «Волошскій раздоръ»: окремі аспекти історії локаційного опору унії в 2 пол. XVIII століття // Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) / кер. редкол.: митрополит Феодор (Мамасуєв). Ужгород: Всеукраїнське державне вид-во «Карпати», 2019. № 6. С. 356–382.
  24. Микитась В. Л. Видатний письменник-полеміст // Матеріали до вивчення історії української літератури. Т. I. Київ, 1959. С. 338–339.
  25. Недзельский Е. Очерк Карпаторусской литературы. Ужгород, 1923. С. 45.
  26. Păcurariu, M. Sfinţi daco-romani şi români (Ediţie electronică). Sfântul Iosif Mărturisitorul, Episcopul Maramureşului. Apologeticum, 2006. P.
  27. Пагиря В. Монастирі Закарпаття (1360–1939). Вид-во Мукачівсько-Ужгородської Православної єпархії. Мукачево, 1994. 110 с. С. 34–37.
  28. Пап С. Історія Закарпаття. Т. Івано-Франківськ: Вид-во «Нова Зоря», 2002. 443 с.
  29. Пекар А. Нариси історії Церкви Закарпаття. Серія ІІ. «Записки ЧСВВ». Секція І. Т. І: Єрархічне оформлення. Вид. 2-е. Рим-Львів: Вид-во Отців Василіан «Місіонер», 1997. 232 с.
  30. Пекар А. Нариси історії Церкви Закарпаття. Серія ІІ. «Записки ЧСВВ». Секція І. Том ІІ: Внутрішня історія. Вид. 2-е. Рим-Львів: Вид-во Отців Василіан «Місіонер», 1997. 492 с.
  31. Петров А. «Старая вѣра» и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка // Материалы для истории Угорской Руси. Т. I. СПб., 1905. 74 с.
  32. Петров А. Матеріалы для исторіи Закарпатской Руси. Духовно-полемическія сочиненія іерея Михаила Оросвиговскаго Андреллы противъ католичества и уніи. Тексты. Съ предисловиемъ Ю. А. Яворскаго. Прага, 1932. С. 38.
  33. Пидгайко В. Г. Иосиф (Стойка) // Православная Энциклопедия / под. ред. Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. Т. XXV. Москва, 2015. С. 669–672.
  34. Пронин В. История Православной Церкви на Закарпатье. Кандидатская работа архимандрита Василия (Пронина) «История Мукачевской епархии (с древнейших времен до Первой Мировой войны 1914 года)». Изд. 2-е. Свято-Николаевский Мукачевский монастырь. ОРП «Φιλοκαλια», 2009. 524с.
  35. Рели С. Православная Румынская Церковь в Марамороше. Черновцы, 1938. С. 126.
  36. Удовиченко Г. М. Про стиль полемічних творів Михайла Андрелли // Доповіді та повідомлення УжДУ. Серія іст.-філолог. Вип. № 1. Ужгород, 1957. С. 74–76.
  37. Вегеш М. Румунсько-українські відносини: історія і сучасність. Сату-Маре, 1999. 678 с. // Український історичний журнал. 2001. № 2. С. 142–143.
  38. Вискварко С. А. Документ першої половини ХVIII ст. про діяльність останнього православного єпископа Досіфея Угольського на території сучасного Закарпаття (з фондів Державного архіву Закарпатської області) // Архіви України. 2011. № 4. С. 206–209.
  39. Жаткович Ю. Епископы Мараморошские // Листок. № 22. Год VII. 15 ноября. Унгвар, 1891. С. 256–257.
  40. Жаткович Ю. Епископы Мараморошские // Листок. № 17. Год VII. 01 сентября. Унгваръ, 1891. С. 196–197.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-14