Приклад періодизації всесвітньої історії архівів у світлі цивілізаційного підходу та еволюції носія інформації

Автор(и)

  • Лариса Левченко докторка історичних наук, професорка, заступниця Голови, Державна архівна служба України;професорка кафедри історії,Чорноморський національний університет імені Петра Могили https://orcid.org/0000-0001-9097-7373

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2020.325.026

Ключові слова:

всесвітня історія архівів; періодизація історії архівів; архіви цивілізацій.

Анотація

Метою дослідження є розроблення варіанту періодизації всесвітньої історії архівів із урахуванням цивілізаційного підходу та еволюції матеріального носія інформації. Методологія дослідження базується на пропозиціях радянсько-російського історика-архівіста Євгенія Старостіна щодо врахування носія інформації у виробленні періодизації історії архівів, а також ідеях цивілізаціоністів. Наукова новизна полягає у розробленні періодизації всесвітньої історії архівів у горизонтальній площині, яка враховує взаємодію та взаємовпливи цивілізації, а також демонструє кінцевий результат їхніх архівних зусиль. Крім того, визначено носій інформації, типовий для кожної цивілізації. Висновок. Застосовуючи цивілізаційний підхід до розроблення періодизації всесвітньої історії архівів, вчені звільняються від необхідності будувати лінійні (висхідні) моделі з жорсткими зв’язками між компонентами. Оскільки кожна цивілізація є унікальною, автономною, самодостатньою та самокерованою системою, можливе створення періодизації історії архівів у горизонтальній площині. У такий спосіб допустимо додавання нових або подрібнення існуючих компонентів.

Історія людства демонструє взаємний вплив цивілізацій; цивілізаційні конфлікти часто мали руйнівні наслідки в сфері збереження колективної пам’яті людства та передавання її наступним поколінням. Іноді цивілізації самостійно знищували свою історичну спадщину. Однак, переважно руйнування архівів спричиняв нещадний час. Зважаючи на цей факт, неможливо ігнорувати роль носія інформації, який набуває у такому разі значення ключового критерію для створення періодизації всесвітньої історії архівів. Не слід забувати, що реалізація функції збереження документів визначається переважно природою носія інформації.

У представленому варіанті періодизації до уваги взято 10 цивілізацій, включаючи сучасну. Для кожної визначено притаманний їй носій інформації. Таким чином, запропонований варіант періодизації є таким: «епоха глиняних табличок» – месопотамська цивілізація (6000–300 рр. до н. е.); «епоха папірусу» – єгипетська цивілізація (5500–300 рр. до н. е.); «епоха дерев’яної табули» – греко-римська (класична) цивілізація (1500(1100) до н. е. – (500)600 н. е.); «епоха стеатитових табличок» – цивілізація Долини Інду (Хараппа) (3700–1300 рр. до н. е.); «епоха бамбукових листків» – Стародавня китайська цивілізація (2000 р. до н. е. – 400 р. н. е.); «епоха Амату» – Мезоамериканська цивілізація (1000 р. до н. е. – 1550 р. н. е.); «епоха кіпу» – Андська цивілізація (3700–1800 рр. до н. е.); «епоха засмаглого пергаменту» – Візантійська цивілізація (395–1453); «епоха паперу» – Північно-західна цивілізація Старого Світу (західна, православна та ісламська) (від Різдва Христового до кінця XX ст.); «епоха цифрових носіїв інформації» – Сучасна цивілізація (починаючи від кінця ХХ – початку XXI ст. й далі).

Бібліографія:

1. Альбедиль М. Ф. Протоиндийская цивилизация: очерки культуры. Москва: Восточная литература, 1994. С. 87, 136, 156.
2. Arbagi Michael. The Catholic Church and the preservation of Mesoamerican archives: an assessment // Archival Issues. Vol. 33. № 2. 2011. P. 112–120.
3. Bautier Robert-Henri. La phase cruciale de l’histoire des archives: la constitution des dépôs d’archives et la naissance de l’archivistique (XVIe – début du XIXe siècle) // Archivum. Vol. XVIII (1968). Paris, 1970. P. 139–149.
4. Brenneke Adolf. Archivistica. Contributo Alla Teoria ed Alla Storia Archivistica Europea. Milano, MCMLXVIII. 666 p.
5. Casanova Eugenio. Archivistica. 2-a Edizion. Siena, 1928. 533 p.
6. Fournet Jean-Luc. Archives and Libraries in Greco-Roman Egypt / Sabine Kienitz, Michael Friedrich, Christian Brockmann & Alessandro Bausi (Eds.). Manuscripts and Archives: Comparative Views on Record-Keeping. De Gruyter. 2018. P. 171–200. https://doi.org/10.1515/9783110541397-006
7. Friedrich Markus. The Birth of the Archive: A History of Knowledge / trans. by John Noel Dillon. Ann Arbor, 2018. 296 p. https://doi.org/10.3998/mpub.9394529
8. Corpus of Indus Seals and Inscriptions. Ed. by Jagat Pati Joshi & Asko Parpola. Vol. 1. Collections in India. Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 1987. P. XVII.
9. Lodolini Elio. Lineamenti di storia dell’archivistica italiana. Dalle origini alla metà del secolo XX. 1991. 260 p.
10. Lodolini Elio. Storia dell’archivistica italiana. Dal mondo antico alla metà del secolo XX. Franco Angeli, 2018. 368 p.
11. Меньшиков А. В. Архивы Византии X–XV веков: дис. … канд. ист. наук: 05.25.02 / Александр Владимирович Меньшиков; Историко-архивный институт Российского государственного гуманитарного университета. Москва, 2009. 156 c.
12. Montevecchi Orsolina. La papirologia. Vita e Pensiero, 1988. 804 p.
13. Corpus of Indus Seals and Inscriptions. Ed. Asko Parpola, B. M. Pande, Petteri Koskikallio. Vol. 3. New materials, untraced objects, and collections outside India and Pakistan. Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 2010. P. XLVIII.
14. Posner Ernst. Archives in the Ancient World. Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 1972. P. 54, 72.
15. Rodriguez de Diego José Luis. Evolución histórica del expediente // Anuario de historia del derecho español. № 68. 1998. P. 475–490.
16. Sandri Leopoldo. La storia degli archive. Istituto Polografico dello Stato, 1958. 134 p.
17. Corpus of Indus Seals and Inscriptions. Ed. by Sayid Ghulam Mustafa Shan & Asko Parpola. Vol. 2. Collections in Pakistan. Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia, 1991. P. VII, XXII.
18. Staack Thies. Reconstruction of Early Chinese Bamboo and Wood Manuscripts: A Review (1900–2010). University Hamburg: Centre for the study of manuscript cultures. 2016, April. URL: http://www.manuscript-cultures.uni-hamburg.de/papers_e.html (data of accession: 02.11.2020).
19. Старостин Е. В. Зарубежное архивоведение. Москва: ИАИ РГГУ, 1997. 330 с.
20. Старостин Е. В. Методология истории архивов: периодизация // Отечественные архивы. 1999. № 6. С. 4–12.
21. Urton Gary. Inka History in Knots, Reading Khipus as Primary Sources. Austin, 2017. 319 p.
22. «Cuneiform Archives and Libraries». Papers read at the 30th Rencontre Assyriologique Internationale, Leiden, 4-8 July 1983. Nederlands Instituut voor het Nabij Oosten, Leiden, 1986. Ed. by Klaas R. Veenhof. 307 p.
23. Wa Ye & Esherick Joseph W. Chinese Archives. An Introductory Guide. Institute of East Asian Studies University of California. Berkeley, 1996. P. 5, 6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-14