Вимоги щодо оформлення і подання статей

Редакційна колегія журналу запрошує до співробітництва науковців, працівників архівних установ, докторантів, аспірантів, здобувачів наукового ступеня. Аспіранти і здобувачі обов’язково надають скановану першу сторінку статті з візою наукового керівника «До друку».

До друку приймаються статті, що мають наукову і практичну цінність. Кожна стаття обов’язково проходить перевірку на плагіат та анонімне рецензування провідними фахівцями з відповідного наукового напряму. За висновком рецензента стаття може бути рекомендована до друку чи відхилена або повернена для доопрацювання.

Автор має право представити в один номер тільки одну статтю, що раніше не публікувалася. Якщо стаття має кількох авторів, то їх кількість не повинна перевищувати трьох осіб.

Автор статті відповідає за достовірність та належність йому особисто викладеного матеріалу, правильне цитування джерел та посилання на них, а також за те, що в матеріалах не містяться дані, які не підлягають відкритому оприлюдненню.

Виклад статті повинен бути чітким і стислим, текст літературно опрацьованим без повторень. У назві статті не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру.

Подана на розгляд редакційної колегії стаття повинна відповідати вимогам п. 3 Постанови Президії Вищої атестаційної комісії України від 15. 01. 2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» і містити такі елементи:

– постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

– аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

– формулювання цілей статті (постановка завдання);

– виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

– висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Обсяг статті – 12–20 сторінок (20–40 тис. друкованих знаків із пробілами).

Статті приймаються в електронному варіанті на е-mail: au@arch.gov.ua.

Для того, щоб подати статті на сайт журналу https://au.archives.gov.ua, необхідно зареєструватися на ньому. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт та пройдіть 5 кроків подання статті на розгляд.

Вимоги до електронного варіанта: файл у форматі doc.; шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал – 1,5; поля: ліве – 3 см, праве – 1,5 см, нижнє і верхнє – по 2 см.; абзац – 1,25 см. Форматування абзаців за допомогою інтервалів (пробілів) чи табуляції неприпустиме.

Послідовність розміщення елементів статті:

  1. УДК подають першим рядком ліворуч (команда – вирівнювання по лівому краю тексту).
  2. Відомості про автора / авторів подають праворуч, над назвою публікації (команда – вирівнювання по правому краю тексту) із зазначенням імені і прізвища; рядком нижче – науковий ступінь і вчене звання; посада, місце роботи (повна назва), ORCID. Усі відомості наводять у називному відмінку.
  3. Назву публікації подають нижче по центру прописними (заголовними) літерами жирним накресленням одним абзацом (команда – вирівнювання по центру).
  4. Анотацію українською мовою розміщують перед текстом публікації після її назви.

Анотація подається як структурований реферат і повинна містити такі виділені елементи: мета роботи, методологія, наукова новизна, перспективи подальших студіювань, висновки. Обсяг анотації – 1800 знаків без пробілів.

  1. Ключові слова подають окремим рядком після анотації, позначаючи: «Ключові слова» (їх виділяють жирним накресленням).

Ключові слова – слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження, подаються у називному відмінку. Загальна кількість ключових слів – не менше 3-х і не більше 7-ми.

  1. До тексту подають також відомості про автора / авторів, назву публікації, анотацію та ключові слова до неї англійською мовою (обсяг анотації – 1800 знаків без пробілів, машинний переклад не допускається), які вміщують після References.

Згідно з вимогами МОН України до наукового фахового видання та міжнародними стандартами наукових публікацій, до статті необхідно подавати References – список використаної літератури та опублікованих джерел в абетковому порядку, виконаний у латинській транслітерації.

References подають після основного тексту.

Наявні у статті посилання на архівні документи не включають.

Список літератури та джерел у References має бути оформлений відповідно до стилю APA (American Psychological Association (APA) Style).

Оформити цитування відповідно до стилю APA можна на сайті автоматичного формування посилань за адресою: 
http://www.bibme.org/apa/book-citation/manual (Generate APA citations for Books).

Окремим файлом подають відомості про автора: повні прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи (навчання), посада, робоча і домашня адреси (з індексом), мобільний телефон, електронна адреса.

Вимоги до оформлення бібліографічних посилань і приміток:

  1. Бібліографічні посилання розміщують посторінково в автоматичному режимі. Знак виноски ставлять перед розділовим знаком (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка), а не після нього.

Бібліографічні посилання повинні бути оформлені згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». У стандарті також подані особливості складання бібліографічних посилань на архівні документи та електронні ресурси.

  1. Змістові примітки (коментарі, уточнення) оформляють за допомогою посилань автоматично внизу відповідної сторінки (діалогове вікно «виноски» з параметрами: виноски – внизу сторінки, формат – інший – символ зірочка (*, **, ***, ****). Якщо на одній сторінці приміток більше ніж три, то четверта і наступні позначають арабськими цифрами з зірочкою, наприклад: 4*, 5* і т. д.

Скорочення слів і словосполучень, крім загальноприйнятих, не допускається. При скороченні слів потрібно дотримуватися вимог ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила».

 

Для оформлення кириличних цитувань необхідно транслітерувати: а) імена авторів; б) назви видань; в) назви статей (варіант: наводиться авторський англійський варіант назви статі, якщо він наявний у публікації).

Рекомендовані онлайн-транслітератори можна знайти за адресами:http://litopys.org.ua/links/intrans.htm (транслітератор з української на порталі «Ізборник»);http://translit.net/ru/gost-7-79-2000/ (транслітератор із російської згідно з ГОСТ 7.79-2000).

При транслітеруванні необхідно звертати увагу на написання прізвищ автора / авторів. Транслітерацію прізвищ здійснюють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27 січня 2010 р. «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».

Назви періодичних видань (журналів) потрібно наводити відповідно до офіційного написання за номером реєстрації ISSN.

Наприкінці кожного бібліографічного запису у квадратних дужках англійською слід зазначати мову публікації – [in Ukrainian], [in English], [in Russian] та ін.

Додаткові вимоги до технічного оформлення тексту статті:

– між словами ставлять тільки один пробіл;

– у заголовках статей слова «рік», «роки», «століття» тощо не скорочують; заголовки подають повністю (напр.: Заколоти серед запорожців під час дунайських походів 1771–1773 років);

– лапки використовують парні («»);

– апостроф має виглядати так – ’;

– розрізняють тире (–) та дефіс (-). Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті з обох боків відділяють пробілами. Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку позначається як маленька горизонтальна рисочка(-) та не відокремлюється пробілами від слів;

– тире з пробілами вживають:

  • між століттями, коли хронологічні межі додатково уточнюються (напр.: у другій половині XVII – першій половині XVIII ст.);

– тире без пробілів вживають:

  • між роками і століттями (напр.:1917–1921 рр.; XVIII–XIX ст.);
  • між місяцями (напр.: листопад–грудень 1943 р.);
  • між аркушами і сторінками у примітках або посиланнях (напр.: С. 5–9; Арк. 132–133);

– нерозривний пробіл ставлять:

  • між цифровим позначенням року (років), століття (століть) та скороченнями р.(рік), рр. (роки), ст. (століття) (напр.: 1920 р.; XIX ст.);
  • між ініціалами та прізвищами (М. Т. Рильський);
  • між скороченнями м. (місто), с. (село), р. (річка) тощо та географічними назвами (напр.: м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);
  • між знаками і літерами на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо та наступною цифрою (напр.: Т. 7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30);
  • між загальноприйнятими позначеннями одиниць виміру та попередньою цифрою (напр.: 45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.);
  • після кожних трьох цифр (справа наліво) у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр (напр.: 13 255; 457 357; 46 532,5 кг);

– роки, що не збігаються з календарними, подають через похилу риску (напр.: 1997/98 навч. рік; 2012/13 бюджет. рік);

– кожну абревіатуру (або скорочення) вводять в текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення і лише потім нею користуються;

– не відділяють від попередньої цифри знак градуса, хвилини, секунди, проценти (напр.: 25°; 5'; 30''; 77%);

– на всі таблиці й рисунки дають посилання в тексті статті; 

– усі таблиці повинні мати заголовки (над таблицею, окремим абзацом тексту, без відступу, напівжирний); 

– рисунки мають супроводжуватися підписами (під рисунком, окремим абзацом, напівжирний, вирівнювання за центром, без відступу; підпис не має бути елементом рисунка); нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті.