Українські архіви, війна та збереження національної ідентичності

Автор(и)

  • Марина Палієнко докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-9098-1142

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2022.330.012

Ключові слова:

українські архіви; загрози війни; російська збройна агресія проти України; захист культурних цінностей; установи пам’яті; національна ідентичність; архівні інформаційні ресурси.

Анотація

Мета публікації полягає у відображенні історії розвитку українських архівів у ХХ–ХХІ ст. у контексті процесів національного державотворення і боротьби за українську незалежність; визначенні викликів, які загрожували архівам під час Першої та Другої світових воєн і були пов’язані з нищенням, захопленням і переміщенням документальних зібрань. Особлива увага приділяється аналізу ролі архівістів у збереженні національної історико-культурної спадщини під час російсько-української війни 2014–2022 рр. Стаття ґрунтується на застосуванні принципів історизму та об’єктивності, загальнонаукових методів дослідження – історичного і логічного, з властивими їм аналізом, синтезом і системним підходом. У дослідженні впливу збройних конфліктів на долю архівних зібрань використано історико-генетичний, порівняльно-історичний та ретроспективний методи. Наукова новизна статті полягає у розгляді проблеми значення архівів, національних архівних ресурсів для збереження національної ідентичності у період війни. Висновки. У процесі розбудови незалежної держави українські архіви трансформувалися у відкриті інституції, які у своїй діяльності відображають домінуючі тенденції у розвитку українського суспільства, беручи активну участь у процесах демократизації та декомунізації, а також забезпечуючи джерельне підґрунтя для наукових студій. З особливою гостротою значення архівів проявляється у період війни – як повномасштабної воєнної агресії, так і гібридного інформаційного протистояння. Архіви під час війни набувають важливого значення з огляду на їх інформаційну, адміністративну, оперативну, історичну, культурну та наукову цінність. Російська збройна агресія, спрямована проти територіальної цілісності та суверенітету України, створила загрозу збереженню національної культурної, у т. ч. архівної, спадщини. Важливими завданнями, які стоять перед архівістами сьогодні, є збереження документів Національного архівного фонду, а також формування нових архівних зібрань, які акумулюватимуть документальні свідчення про героїчну боротьбу українського народу з російським агресором, створюючи таким чином джерельну основу для наукового вивчення подій цієї війни та роблячи внесок у збереження колективної пам’яті й національної ідентичності. 

Бібліографія:

  1. Анатолій Хромов: на Чернігівщині знищено архів СБУ з документами, які стосувалися репресій радянського режиму проти українців // Міністерство юстиції України. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/anatoliy-hromov-na-chernigivschini-znischeno-arhiv-sbu-z-dokumentami-yaki-stosuvalisya-represiy-radyanskogo-rejimu-proti-ukraintsiv
  2. Barnickel L. Spoils of War: The Fate of European Records during World War II// Archival Issues. 1999. Vol.  № 1. P. 7–20.
  3. Безгинська К. М., Лисенко Т. А. 90 років Державному архіву Луганської області // Архіви України. 2015. № 4. С. 78–89.
  4. Буценко Н. Д. Доля архівних установ Донецької області в 2014–2015 роках: виклики часу // Архіви України. 2016. № 5–6. С. 197–215.
  5. Боряк Т. Документальна спадщина української еміграції в Європі: Празький архів (1945–2010). Ніжин, 2011. 544 с.
  6. Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict with Regulations for the Execution of the Convention (The Hague, 14 May 1954)// UNESCO. URL: https://en.unesco.org/sites/default/files/1954_Convention_EN_2020.pdf
  7. Cox D. National Archives and International Conflicts: The Society of American Archivist and the War// The American Archivist. 2011. Vol. 74 (Fall–Winter). P. 451–481. https://doi.org/10.17723/aarc.74.2.42332g3h5p685w87
  8. Cox R. Archives, War, and Memory: Building a Framework// Library and Archival Security. Vol. 25. № 1. P. 21–57. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01960075.2012.657945 https://doi.org/10.1080/01960075.2012.657945
  9. Дубик М. Архіви Києва часів німецької окупації (1941–1943) // Наукові записки : зб. праць молодих вчених та аспірантів / Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 1997. Т. 2. С. 519–542.
  10. Формуємо архівну колекцію про український спротив російській військовій агресії // ЦДАГО України. URL: https://www.facebook.com/cdago.gov.ua/posts/3344315575798347
  11. Грімстед П.К., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. Львів, 1992. 120 с.
  12. Грімстед П. К. «Празькі архіви» у Києві та Москві. Повоєнні розшуки і вивезення еміграційної архівної україніки. Київ: Держкомархів України, 2005. 252 с.
  13. Grimsted PK. Trophies of War and Empire: The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution/ Harvard Ukrainian Research Institute; State Committee on Archives of Ukraine; State Service for the Control of the Transmission of Cultural Treasures Across the Borders of Ukraine. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2001. 798 
  14. Eales AB. Fort Archives. The National Archives Goes to War// 2003. Vol. 35 (Summer). № 2. URL: https://www.archives.gov/publications/prologue/2003/summer/fort-archives-2.html
  15. Калакура Я. Пострадянське архівознавство в Україні: декомунізація і тенденції розвитку // Сумський історико-архівний журнал. 2016. № 26. С. 5–15.
  16. Кашеварова Н. Архів Оперативного штабу Розенберга як джерело з історії використання нацистськими установами документальної спадщини народів окупованих країн Східної Європи // Архіви України. 2009. № 1–2. С. 92–104.
  17. Кашеварова Н. Діяльність Оперативного штабу Розенберга з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945). Київ: Інститут історії України, 2014. Ч. 1: Джерелознавче дослідження. 552 с.; Ч. 2: Документи. 992 с.
  18. Kashevarova N. Documents of the Main Office for Science of the Rosenberg Office as Sources on the Ideological Component of Nazi Policy in the Occupied Territory of Eastern Europe during World War II// Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип.  С. 239–257. https://doi.org/10.15407/rksu.26.239
  19. Кот С. Повернення і реституція культурних цінностей у політичному та культурному житті України (ХХ– поч. ХХІ ст.). Київ: Інститут історії України, 2020. 1020 с.
  20. Кривицька В., Лисенко Т. Державному архіву Луганської області – 95 років // Архіви України. 2020. № 3. С. 78–89.
  21. Кравченко М. Азовський батальйонний архів: нерегламентована документація Добровольчого батальйону «Азов» за травень-вересень 2014 року // Архіви України. 2021. № 3. С. 151–161. https://doi.org/10.47315/archives2021.328.151
  22. Левченко Л. Національний архів США у Другу світову війну та повоєнні роки // Чорноморський літопис: науковий журнал. Миколаїв, 2013. Вип. 7. С. 179–198.
  23. Leland WG. The Archivist in Times of Emergency// The American Archivist. 1941. Vol.  № 1. P. 1–12. https://doi.org/10.17723/aarc.4.1.027021201325xq18
  24. Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів. Кн. 1: Архівні фонди України, втрачені в період Другої світової війни / авт.-уклад.: Л. Г. Баланюк, О. І. Бойчук, А. О. Івлєва та ін.; упорядн.: К. І. Климова (кер. проекту), Н. П. Московченко, Н. П. Павловська; ред. колегія тому: Г. В. Боряк, І. Б. Матяш, К. Є. Новохатський, Г. В. Папакін; Державний комітет архівів України; УНДІАСД. Київ, 2007. 1033 с.
  25. Обідний М. Військово-архівна справа на Україні // Українська старовина. Кам’янець-Подільський, 1919. № 1. С. 3.
  26. Обідний М. Наші завдання в охороні пам’яток // Вістник Українського національного музею-архіву при Українському інституті громадознавства в Празі. Прага, 1928. Ч. 1. С. 6–12.
  27. Обідний М. Як охоронялись пам’ятки. Б. м., б. р. 10 с.
  28. Матяш І. Проекти архівної реформи: основні положення та спроби втілення // Архіви України. 2008. № 1–2. С. 22–38. https://doi.org/10.2469/dig.v38.n3.9
  29. Не дайте історії повторитися!// ЦДАВО України. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=315582643936814&set=a.285623343599411
  30. Палієнко М. Г. Архіви української еміграції в радянських спецсховищах (переміщення, опрацювання, використання) // Український історичний журнал. 2006. № 1. С. 196–213.
  31. Палієнко М. Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій). Київ, 2008. 688 с.
  32. Приходько Л. Олександр Грушевський і становлення української архівістики у 1917–1920-і роки // Архіви України. 2008. № 1–2. С. 95–106.
  33. Resolution in Support of Ukraine (International Council on Archives, 10.03.2022)// ICA. URL: https://www.ica.org/sites/default/files/eng_resolution_in_support_of_ukraine_0.pdf
  34. «Робота архівів під час війни». Інтерв’ю Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова телеканалу «Рада» // Державна архівна служба України. URL: https://cutt.ly/FJxw0BF
  35. Ряст О. [Петлюра С.]. Сучасна українська еміграція та її завдання. Щипіорно, 1923. 89 с.
  36. Себта Т. Крайове управління архівів, бібліотек і музеїв при Рейхскомісарі України: історичний нарис // Архіви України. 2009. № 3–4. С. 111–127.
  37. The Protection of Cultural Resources against the Hazards of War: A Preliminary Handbook. 1942. 46
  38. Український мартиролог ХХ ст.: інформаційно-пошукова база даних // Державна архівна служба України. URL: https://archives.gov.ua/um.php?fbclid=IwAR3DYheaJ9OyLdjrDRxora_WZb0HSf30ywjgMDLVSlMpX5wWQ-o51eCw8nE.
  39. Шлях до Державності: архівні хроніки української еміграції // ЦДАВО України. URL: https://tsdavo.gov.ua/vystavky/shlyah-derzhavnosti-arhivni-hroniky-ukrayinskoyi-emigracziyi/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-28