Між окупацією й еміграцією: доля радянської інтелігенції у 1943–1944 рр. за документами служб Альфреда Розенберґа

Автор(и)

  • Наталія Кашеварова кандидатка історичних наук, докторантка, Інститут історії України НАН України https://orcid.org/0000-0003-2426-0440

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2022.330.039

Ключові слова:

Друга світова війна; окупація; міграція; радянська інтелігенція; Уповноважений фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням у НСДАП; Оперативний штаб Розенберґа; Товариство з боротьби проти більшовицької загрози.

Анотація

Мета дослідження полягає у залученні до наукового обігу досі невідомих або маловідомих документів у складі комплексу матеріалів, створених нацистськими структурами, які курував Альфред Розенберґ – один із найвищих державних діячів і партійних функціонерів Третього райху, а саме Оперативного штабу Розенберґа, служб його Міністерства у справах окупованих східних територій і його відомства із назвою «Уповноважений фюрера у справі нагляду за загальним духовним і світоглядним навчанням та вихованням у НСДАП», та їх джерелознавчий аналіз, що може доповнити вже відомі дані щодо життя і діяльності представників радянської інтелігенції під час Другої світової війни й пролити світло на окремі епізоди їхніх біографій на шляху до еміграції у 1943–1944 рр. Методологія представлена загальними методами наукового пізнання – методом наукового аналізу і синтезу; в царині історичного дослідження – передусім, історико-порівняльним і хронологічним методами, а також методами джерелознавчого аналізу. Це дозволило здійснити архівний пошук документів та їх відбір, проаналізувати їх як історичні джерела: встановити авторство, час, мету й обставини створення, їх призначення, а також можливості використання в історичних дослідженнях. Наукова новизна обумовлена тим, що документи служб А. Розенберґа періоду Другої світової війни ще практично не були об’єктом окремого наукового дослідження на предмет реконструкції біографій представників радянської інтелігенції, які співпрацювали з різними німецькими структурами і виїхали з території СРСР до Західної Європи у 1943–1944 рр. Висновки. У статті проаналізовано документи служб А. Розенберґа, серед яких – звіти, кадрові переліки співробітників, листування. Їх охарактеризовано за місцем зберігання, фор[1]мою і змістом, вони містять інформацію щодо місця тимчасового проживання і сімейного стану особи, працевлаштування, заробітної платні та робочих обов’язків, особисті дані щодо віку, освіти, професії тощо. Встановлено, що серед кількох десятків осіб – представників радянської інтелігенції, які виїхали до Західної Європи у другій половині 1943–1944 рр., більшість була родом з України, інші – з Росії й Білорусії. Під час окупації вони співробітничали зі службами А. Розенберґа як науковці, бібліотекарі, журналісти, перекладачі тощо, а поза межами СРСР працювали також і на інші установи у Третьому райху.

Бібліографія:

  1. Калініна А., Луговський О. Київський будинок учених: роки випробувань (Як виживали українські науковці під час нацистської окупації 1941–1943) // Вісник НАН України. № 2. С. 36–44.
  2. Кашеварова Н. Г. Діяльність Оперативного штабу Розенберґа з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945). Ч. 1: Джерелознавче дослідження / відп. ред. Г. В. Боряк; НАН України. Інститут історії України. Київ: Ін-т історії України, 2014. 552 с.
  3. Кашеварова Н. Діяльність Оперативного штабу Розенберґа з вивчення нацистами «східного простору» (1940–1945) / НАН України, Інститут історії України. Київ: Інститут історії України, 2014. Ч. 2: Документи. 992 с.
  4. Kuhr-Korolev C., Schmiegelt-Rietig U., Zubkova E. Eichwede W. Raub und Rettung: russische Museen im Zweiten Weltkrieg. Köln: Böhlau-Verlag, 2019. 383 S. (Studien zu kriegsbedingt verlagerten Kulturgütern.1). https://doi.org/10.7788/9783412504298
  5. Себта Т. М. Українська частка Східної бібліотеки Розенберга (1941–1945) // Український археографічний щорічник. 2007. Вип. С. 299–318.
  6. Себта Т. Крайове управління архівів, бібліотек і музеїв при райхскомісарі України: історичний нарис // Архіви України. 2009. № 3–4. С. 111–127.
  7. Сорокіна С., Завальна, О., Радієвська Т. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942–1943): структура та персональний склад // Науковий вісник Національного музею історії України. Київ, 2017. № 1(1). C. 210–229.
  8. Stieber G. Die Bibliothek der «Hohen Schule des Nationalsozialismus» in Tanzenberg// Carinthia І. 1995.  343–362.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-28