На місці Жовкви та її околиць: документи до історії маєтності Висоцьких-Жолкевських у львівській землі в XV–XVI століттях (частина 1)

Анотація

Мета роботи – доповнити знання про становлення шляхетських маєтностей в Руському воєводстві, починаючи з доби пізнього середньовіччя, крізь призму історичної географії. Методологія дослідження опирається на історико-критичний, компаративний (були застосовані при аналізі і порівнянні оригіналів документів з їх копіями, що дало змогу виявити значні відмінності в текстах) та історико-географічний методи (для локалізації перелічених в актах власних назв географічних об’єктів). Наукова новизна дослідження полягає в аналізі документів (в т. ч. акта, що раніше не публікувався у повному обсязі), якими встановлювалися кордони маєтності Яна Висоцького на північно-західній окраїні Львівської землі з найближчими сусідами: приватним володінням Яна Куликівського (розмежування 1487 р.) та Яворівським староством (акт продажу королівщини Пйотру Шамотульському 1456 р. із текстовим фрагментом, доданим в XVI або XVII ст.). Документи були вияв- лені у вигляді копій у книгах львівського гродського суду та у вигляді витягів із цих же книг. Зберігаються вони в Центральному державному історичному архіві України, м. Львів. Перспектива подальших досліджень полягає у впровадженні до наукового обігу документів до історії українських земель доби пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, в яких зафіксована географічна номенклатура, з подальшою її локалізацією у просторі. Висновки. Попри те, що перший (розмежування) і другий (акт продажу земельних угідь) документи були укладені з різною метою, вони обидва містять цінну інформацію про терени, якими володіли (чи збиралися володіти) названі вище особи. І в першому, і в другому документі ця інформація зафіксована у формі розлогого переліку мікротопонімів, які в добу середньовіччя та ранньомодерного часу служили орієнтирами при встановленні меж землеволодінь. Про ступінь важливості цієї інформації свідчить той факт, що в пізніх копіях такого роду актів знаходимо значні фрагменти тексту з географічною номенклатурою, відсутньою в оригіналі. Ймовірно, подібні вставки у текст мали служити додатковим «аргументом» при з’ясовуванні власницької приналежності того чи іншого терену в майбутньому.

Бібліографія:

1. Abraham W. Jakub Strepa arcybiskup halicki 1391–1409. Kraków, 1908. S. 102, № VI.
2. Barącz S. Pamiątki miasta Żółkwi. Lwów, 1877. 247 s.
3. Herbarz Polski. Część 1. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich / Ułożył i wydał A. Boniecki. T. XIII: Krzemieniowscy – Lasoccy. Warszawa, 1902. S. 153–154.
4. Chmielewski S. Borek // Słownik historyczno-geograficzny województwa poznańskiego w średniowieczu, cz. I / oprac. S. Chmielewski, K. Górska-Gołaska, J. Luciński, zesz. 1. Wrocław 1982. S. 90.
5. Gąsiorowski S. Chrześcijanie i Żydzi w Żółkwi w XVII i XVIII wieku. Kraków, 2001. 293 s., [13] s. tabl. : il.
6. Гронський Й. Топонімія середньовічного Яворова та суміжних сіл як джерело для історичної географії // Історичні джерела та їх використання. К., 1966. Вип. 2. С. 99–109.
7. Janeczek A. Podgoraj – zaginiony gród pogranicza polsko-ruskiego // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. Warszawa, 1985. № 1–2. S. 3–28.
8. Атлас українських історичних міст / наук. ред. М. Капраль. Львів, 2016. Т. 3: Жовква. 52 с., 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій, 6 видів міста.
9. Крип’якевич І. З історії міста Жовкви // Записки Чина св. Василія Великого. Жовква, 1935. Т. VI. C. 40–69.
10. Ляска В. Districtus Podhorayensis: до проблеми територіальної організації Галицько-Волинського порубіжжя у XIII–XIV століттях // Княжа доба: історія і культура. Львів, 2013. Вип. 7. C. 109–136.
11. Kodeks dyplomatyczny Małopolski / wyd. F. Piekosiński. T. 3: 1333–1386. Kraków, 1887. S. 224–225, № 816.
12. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Lwów, 1870. T. 2 / oprac. O. Pietruski, X. Liske. S. 151–154, № LXXXV.
13. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Lwów, 1876. T. 6. Dyplomataryusz / oprac. O. Pietruski, X. Liske. S. 79–81, № LII.
14. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Lwów, 1889. T. 14. Najdawniejsze zapiski sądów lwowskich 1440–1456 / oprac. O. Pietruski, X. Liske. S. 53, № 431; S. 294, № 2279; S. 320, № 2471; S. 329, № 2538.
15. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Lwów, 1891. T. 15. Zapiski sądów lwowskich od r. 1457 do 1500 / oprac. O. Pietruski, X. Liske. S. 568, № MCCLXXV; S. 568–569, № 4623.
16. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Lwów, 1868. T. 1 / oprac. O. Pietruski, L. Tatomir. S. 13, № X.
17. Stadnicki A. Ziemia lwowska za rządów polskich w XIV i XV wieku, we względzie społecznych stosunków rozpoznana. Lwów, 1863. S. 98–101, № XIX.
18. Zbiór dokumentów małopolskich. Cz. 6. Dokumenty króla Władysława Jagiełły z lat 1386–1417 / wyd. I. Sułkowska-Kuraś i S. Kuraś. Wrocław, 1974. S. 125–126, № 1603.
19. Szyszka J. Formowanie i organizacja dóbr monarszych w ziemi lwowskiej od połowy XIV do początku XVI wieku. Kraków, 2016. S. 80 (przypis 108), 291, 295.
20. Ujma M. Latyfundium Jana Sobieskiego 1652–1696. Opole, 2005. 454, [1] s.