Пожежа Львова 1527 року: велика втрата чи великий ренесанс?

Анотація

Мета роботи – актуалізувати дослідження історій пожеж на прикладі однієї з найбільших пожеж Львова 1527 р. і показати політичні й культурні наслідки цього стихійного лиха для міста. Методологія дослідження включає, передовсім, метод критичного аналізу історичних джерел із подальшим порівнянням тексту та його переказів. Аналіз історичного джерела також захоплює лінгвістичний (переклад латиномовного джерела), топографічний (відтворення історичних обʼєктів на сучасній мапі), ономастичний (інтерпретація міських топонімів) аналізи. Джерело також вивчається у напрямі історії довкілля та наслідків людської діяльності, відновлення міста після стихійного лиха, антропологічного фактора впливу на навколишнє середовище. Археологічний метод дослідження дозволяє відтворити первісний вигляд міста до пожежі та порівняти його просторовий розвиток і забудову. Наукова новизна полягає у поновному вивченні джерельних згадок і пізніших інтерпретацій опису пожежі, розміщеного у раєцькій книзі міста від 1527 р., із метою вияснити причини й наслідки цього стихійного лиха для Львова. Перспектива подальших досліджень: актуалізація вивчення таких маловідомих тем як історії катастроф, зокрема пожеж, у містах і міській агломерації. Вияснення причин настання пожеж, їхнього масштабу та наслідків показує, який вплив мали стихійні лиха на розвиток міст, їх занепад чи піднесення. Висновки. Львів у першій третині XVI ст. зазнав великих втрат внаслідок пожежі 1527 р. Однак послідовна державна політика, спрямована на надання великих податкових та інших пільг як цілому місту, так і окремим його етнічно-соціальним групам, дозволила до середини XVI ст. відновити торгівельний і виробничий потенціал міщанства. Зруйноване середмістя поступово забудовувалося наново за рахунок міграції до міста, як внутрішньої, так і зовнішньої. Окремого поштовху надано будівництву нових сакральних споруд – на місці спалених дерев’яних святинь у готичному стилі повстають перебудовані ренесансні, ратуша та навколоринкові квартали завдяки новим будівлям набули інших форм, знаних сьогодні.

Бібліографія:

1. Memoriał pożaru miasta Lwowa z wstępem historycznym A. Czołowskiego, z aktów radzieckich wyd. i ob. K. Badecki. Lwów, 1927. S. 22.
2. Badecki K. Zaginione księgi średniowiecznego Lwowa // Kwartalnik Historyczny. R. 41. 1927. S. 519.
3. Białynia-Chołodecki J. Lwów pastwą pożogi w r. 1527. Wspomnienie w czterechsetną rocznicę katastrofy. Lwów, 1927.
4. Najstarsza księga miejska 1382–1389 / wydał A. Czołowski. Lwów, 1892. S. 8, 30–31.
5. Привілеї міста Львова (XIV–XVIII ст.) / упорядн. М. Капраль. Львів, 1998. С. 208–210.
6. Привілеї національних громад міста Львова (XIV–XVIII ст.) / упорядн. М. Капраль. Львів, 2000. С. 263–264.
7. Економічні привілеї міста Львова XV–XVIII ст.: привілеї та статути ремісничих цехів і купецьких корпорацій / упорядн. М. Капраль. Львів, 2007. С. 500–503.
8. Karpiński A., Nowosielska E. Pożary w miastach Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku i ich następstwa ekonomiczne, społeczne i kulturowe. Warszawa, 2021. https://doi.org/10.31338/uw.9788323543787
9. Karpiński A. Pożary w miastach Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku i ich następstwa ekonomiczne, społeczne i kulturowe. Katalog. Warszawa, 2020. S. 7. https://doi.org/10.31338/uw.9788323543787
10. Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст.: дослідження та матеріали. Львів, 1994. С. 36.
11. Petryszak B. Кар’єри публічних нотаріїв у Львові XV–XVI ст. // Średniowiecze polskie i powszechne. T. 3(7). Katowice, 2011. С. 180–181.
12. Зіморович Б. Потрійний Львів: Leopolis Triplex. Вид. 2-ге. Львів, 2002. С. 81.
13. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. Вид. 2-ге. Львів, 2006. С. 135.