Листування Михайла Грушевського з Михайлом Дьяконовим (1910, 1916 рр.)

Автор(и)

  • Віталій Тельвак доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-2445-968X
  • Ігор Гирич доктор історичних наук, професор, завідувач відділу джерел з нової історії України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України https://orcid.org/0000-0002-1949-3322

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2022.333.233

Ключові слова:

М. Грушевський; М. Дьяконов; епістолярій; наукова популяризація; заслання.

Анотація

Мета роботи – ввести в науковий обіг і визначити евристичний потенціал листування М. Грушевського з російським істориком права М. Дьяконовим. Методологічна основа дослідження передбачає комплексний аналіз історіографічних фактів, використання архівної евристики, аналітичної і синтетичної критики джерел з урахуванням принципів історизму та об’єктивності. Наукова новизна роботи. Уперше подається коментоване листування М. Грушевського з М. Дьяконовим за 1910, 1916 рр. Висновки. Відзначено, що здійснена протягом останніх десятиліть публікація епістолярію М. Грушевського зі знаковими російськими інтелектуалами актуалізує звернення до кореспондентів вченого т. зв. «другого плану» – тих, із ким спілкування склалося здебільшого у професійному річищі, не зачіпаючи скільки-небудь глибоко громадських справ і приватних тем. Плідність такого звернення продемонстрована на прикладі з’ясування евристичного потенціалу листування українського вченого з петербурзьким правником. З’ясовано, що віднайдений епістолярій  вкотре засвідчив цілеспрямовану діяльність М. Грушевського з перекладу власних історичних творів російською мовою для популяризації українського погляду на минуле Східної Європи в інтелектуальному просторі імперії Романових. Поряд із цим, віднайдені листи М. Грушевського до М. Дьяконова додають чимало нового для розуміння казанського періоду заслання українського історика. Зокрема, цікавими є його свідчення про творчі плани, психологічний стан, побутові клопоти тощо. Збережені листи також проливають світло на шляхетний жест М. Дьяконова, як одного з відповідальних редакторів ліберального за ідейним спрямуванням «Русского исторического журнала»: бажаючи морально підтримати українського колегу в скрутні для нього часи, він запросив М. Грушевського увійти до складу редакційної колегії нового періодичного видання. У підсумку відзначено неповноту виявленого епістолярного діалогу, що актуалізує подальшу пошукову роботу та вказує на потребу продовження публікації листування М. Грушевського з іншими його кореспондентами т. зв. «другого плану». 

Бібліографія:

1. Чернов Е. А. Петроградские ученые и ссылка М. С. Грушевского во время Первой мировой войны // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип. 2. Дніпропетровськ: «Генеза», 2001. С. 642–645.
2. Ссылка М. С. Грушевского. Подготовил Павел Елецкий // Минувшее: Исторический альманах. 23. Спб.: Издательство Феникс, 1998. С. 207–262.
3. Грушевський М. Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти // Грушевський М. С. Твори: У 50 т. / редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; голов. ред. П. Сохань.
4. Орел Ю. В. Арешт і заслання М. С. Грушевського у 1914–1915 роках: позиція російських учених // Архіви України. 2016. № 5–6. С. 47–64.
5. Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич: «Вимір», 2008. С. 115–119.
6. Тельвак В. Листи Михайла Грушевського з рукописного відділу Інституту російської літератури РАН // Михайло Грушевський. Студії та Джерела / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського; редкол: Г. Бурлака та ін. Київ, 2019. Кн. 1. С. 410–438.
7. «Я никогда не выступал против России». М. С. Грушевский и русские ученые (1914–1916 гг.) / публ. А. А. Варлыго // Исторический архив. 1997. № 4. С. 175–199.
8. Ясь О. Образи Переяслава в українській історіографії академічної доби (початок ХІХ – кінець 80-х років ХХ століття) // Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження) / ред. кол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. Київ: Смолоскип, 2003. С. 550–563.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30