Кадрове забезпечення Київського центрального архіву давніх актів (1921–1941) у світлі просопографії

Анотація

Метою дослідження є реконструкція колективного портрета працівників Київського центрального архіву давніх актів у 1921–1941 рр. на основі історіографічних праць і документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Методологічну основу роботи складають загальнонаукові (аналіз, синтез, дедукція, індукція, системний підхід) і спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний) методи й принципи історизму, суб’єктивізму, оптимізації об’єму інформації. Новизна роботи. Вперше реконструйовано просопографічний портрет колективу архівної установи за освітньо-науковим, гендерним, соціальним та етнічним зрізами в добу НЕПу та сталінської індустріалізації. Переломним моментом в історії установи цього періоду був 1934 р., коли в результаті тотальної чистки кадрів у цілому змінився колектив. Висновки. Встановлено, що до 1934 р. більшу частину працівників складали українці та росіяни. Проте з середини 1930-х років відбулися істотні зміни етнічного складу: поряд з українцями та росіянами вагомий сегмент працівників почали складати євреї. Їх частка серед працівників архіву корелюється з відсотком євреїв у складі інтелігенції УРСР 1920–1930-х років. З’ясовано, що до 1934 р. переважна частина працівників архіву мала класичну дореволюційну освіту: гімназія – університет, проте в 2-й половині десятиліття більшість посад вже обіймали особи, які закінчили радянські середні та вищі освітні заклади. Істотні зміни відбулися і в соціальній структурі колективу. До 1934 р. левову частину працівників складали особи непролетарського походження з дворянських і міщанських родин. Після «чистки» більшість склали вихідці з родин робітників, ремісників, службовців і селян. Спостережено, що упродовж 20 років відбувався поступовий процес фемінізації колективу, але жінки працювали на менш престижних і нижче оплачуваних посадах. У результаті цілеспрямованої державної політики соціальний портрет працівників архіву зазнав кардинальної трансформації в напрямі пролетаризації.

Бібліографія:

1. Alma Mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917–1920 : матеріали, док., спогади: в 3 кн. / авт.-упоряд.: В. А. Короткий, В. І. Ульяновський; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Наук. б-ка ім. М. Максимовича, Ін-т рукопису Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського НАН України. Київ: Прайм, 2000–2002. (Серія «Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників»). Кн. 2. Університет св. Володимира за доби Української Центральної Ради та Гетьманату Павла Скоропадського. 2001. 704 с.
2. Гісцова Л. З. Київський центральний архів давніх актів (1917–1941) // Архіви України. 2002. № 4/6. С. 12.
3. Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920-х – 30-х рр. : соціальний портрет та історична доля. Київ, Едмонтон, 1992. 176 с.
4. Київський центральний архів давніх актів. 1852–1943 : збірник документів у 2-х т. / упоряд.: Л. М. Муравцева, В. В. Страшко, Л. А. Сухих. Т. 1. 1852–1921. Київ, 2002. 456 с.
5. Мага І. Віктор Романовський – видатна постать української архівістики // Архіви України. 2008. № 1–2. С. 125–138.
6. Страшко В. Архівне відродження також розстрілювали // Пам’ятки: археографічний щорічник / редкол.: С. Г. Кулешов (голов. ред.) та ін. Київ, 2013. С. 67–74.
7. «Українізація» 1920–30-х років : передумови, здобутки, уроки / відп. ред. В. А. Смолій; авт. кол.: В. М. Даниленко (кер.), Я. В. Верменич, П. М. Бондарчук та ін.; НАН України. Інститут історії України. Київ: Інститут історії України, 2003. 392 с.
8. Українські архівісти (XIX–XX ст.) : біобібліографічний довідник / упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін.; Держкомархів України, УНДІАСД. Київ, 2007. 752 с.
9. Університет Святого Володимира: студентське життя 1834–1917 : [зб. документів : для студ., викладачів, істориків вищ. шк., широкого загалу] / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Наук. б-ка ім. М. Максимовича, Центр. держ. іст. архів України, м. Київ, Держ. архів м. Києва; упоряд.: В. Ф. Колесник, В. А. Короткий, І. І. Чигирик]; за ред. Л. В. Губерського. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2014. 415, [1] с., [32] арк. фотоіл.
10. Усенко І. Б. Новицький Віктор Ізмайлович : спроба наукової біографії // Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип. 32. Київ, 2021. С. 119–131. https://doi.org/10.33663/0869-2491-2021-32-119-131
11. Верба І. Оглоблин О. П. // Українська біографістика. Вип. 2. 1999. С. 112–115.
12. Якобчук Н. О. Просопографічний портрет Івана Каманіна (1850–1921) // Архіви України. 2015. № 4. С. 165–174.
13. Звідомлення за 1922 рік / Всеукраїнська Академія наук. Прага: Вид. Української молоді, 1925. С. 5, 53.
14. Звідомлення за 1923 р. Всеукраїнської Академії наук у Києві: з нагоди п’ятиріччя існування Академії 1918–24. Київ, 1924. С. 137, 157.
15. Звідомлення за 1924 р. Української Академії наук у Києві. Київ, 1925. С. 75–76, 83.
16. Звідомлення за 1925 р. Української Академії наук у Києві. Київ: друк УАН, 1926. С. 63, 64.
17. Звідомлення за 1926 р. Української Академії наук у Києві. Київ: друк УАН, 1927. С. 106, 107, 115.