Книга як чинник «денацифікації» українців імперською Москвою у 1940–1950-х роках

Автор(и)

  • Микола Тимошик доктор філологічних наук, професор, Київський національний університет культури і мистецтв https://orcid.org/0000-0002-7011-3022

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2022.333.201

Ключові слова:

заборонена книга; денацифікація; змосковлення ментальності; цензура; вилучення книг; облкниготорг

Анотація

Мета публікації – на основі уперше опрацьованих документів Державного архіву Чернівецької області та рідкісних підшивок місцевої преси з’ясувати долю старих книжкових колекцій головних книгозбірень буковинського краю та обласного архіву після проведених радянською владою у 40–60-х роках ХХ ст. ревізій і цензурних втручань; окреслити форми і методи роботи комуно-більшовицької влади у питанні використання книги і книговидання в проведенні заздалегідь спланованих ідеологічних і пропагандистських акцій, спрямованих на «змосковлення» ментальності пересічних громадян. Методологія дослідження: використані такі загальнометодичні прийоми, як аналіз, синтез, узагальнення, дедукція, системний підхід. Порівняльно-історичний метод уможливив виявлення тенденцій розвитку означеної проблематики. Новизна статті полягає в тому, що в контексті означеної вище теми в Україні подібних досліджень обмаль. Натомість у центральних і місцевих архівах радянської доби міститься значний масив документів, зміст яких вказує на витоки, цілі і методи сучасної імперської політики Росії щодо України, зосібно у питанні гуманітарної політики. Тема, яка натепер, у період повномасштабної війни Росії проти України, вийшла в розряд особливо актуальних. Висновки. У результаті дослідження теми зібрано значний за обсягом та широтою проблематики матеріал, що має неабияку наукову цінність. З’ясовано, що методично і цілеспрямовано впроваджувані імперською Москвою форми та методи денаціоналізації і дерусифікації населення західноукраїнських областей мали негативний вплив на ментальність пересічних громадян. Систематичне знищення архівних колекцій та вилучення з книжкових полиць публічних бібліотек ідеологічно небажаних комуно-більшовицькому режиму книг і періодичних видань призводило до формування явища радянськомислячого соціуму.

Бібліографія:

1. І. А. Крилов : з нагоди 100-річчя від дня його смерті (1844–1944) // Радянська Буковина. 1944. 21 лист.
2. Підготовка до Грибоєдовських днів // Радянська Буковина. 1945. 10 січ.
3. Розсилання Першого тому Четвертого видання творів Леніна // Радянська Буковина. 1941. 15 квіт.
4. Шилюк О. Радянізація західних областей України через призму бібліотечної справи (1939–1940-ті рр.) // Наукові записки [Вінницького державного педагогічного ун-ту ім. Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2012. Вип. 20. С. 108–114. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_ist_2012_20_23
5. Шилюк О. Цензурування бібліотечних фондів у західноукраїнських областях (1939–1991 рр.) // Науковий вісник Чернівецького національного ун-ту ім. Юрія Федьковича : зб. наук. праць. Серія: Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. 2013. Вип. 676/677. С. 143–147.
6. Тимошик М. Цензура українського друкованого слова як чинник нищення українства : до 130-річчя Емського указу // Українська мова. 2006. № 3. С. 3–21.
7. Тимошик М. Чому Москва боїться українського друкованого слова, або Історія про те, як імперська влада через заборону книг знесилювала дух російських українців // Український Інформаційний Простір. 2018. Чис. 1. С. 257–265.
8. Вперше на Буковині // Радянська Буковина. 1940. 3 лип.
9. Вивчайте радянські пісні : «Партизанка» // Радянська Буковина. 1940. 23 лип.
10. Масенко Т. Вість прекрасна // Радянська Буковина. 1941. 8 бер.
11. Горлиць М. М. О. Добролюбов // Радянська Буковина. 1944. 29 лист.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30