Слідча справа історика Олексія Маркевича і репресивні заходи проти розгортання українського національного руху в Одесі на зламі ХІХ–ХХ ст.

Автор(и)

  • Юлія Орел кандидатка історичних наук, головна спеціалістка відділу використання інформації документів, Центральний державний історичний архів України, м. Київ https://orcid.org/0000-0001-8615-5465

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2022.333.138

Ключові слова:

О. Маркевич; український рух; ХІХ ст.; Одеса; жандарми; репресії; академічна кар’єра; слідча справа; комунікативні практики М. Грушевського.

Анотація

Мета роботи – на підставі документів, що зберігаються в ЦДІАК України, представити більш детально факти з життя одеського історика і громадського діяча ХІХ ст. Олексія Івановича Маркевича (1847–1903), зокрема, пов’язані з переслідуванням за спробу провезення забороненої до обігу літератури, а також показати, як такі репресивні заходи гальмували розвиток українського руху в Одесі у цей період. Методологія дослідження: використано синхронний метод, що уможливив зіставлення епізодів біографічної історії з контекстами становлення й розгортання українського руху; завдяки компаративному методу показано, як розгром українського руху в 1870-х роках негативно вплинув на соціально-політичні процеси в Одесі у 1890-х роках, а також проведено зіставлення обставин, в яких доводилося працювати науковцям – між лібералізацією суспільного життя у Габсбурзькій імперії, де було дозволено вільне книговидання, у т. ч. й літератури українською мовою, та посиленням репресивних дій влади в Російській імперії, де така література вважалася забороненою. Головним підходом є дослідження з інтелектуальної історії, щоб за допомогою аналізу однієї слідчої справи продемонструвати, як суспільно-політичні процеси впливали на особу та як сама особа впливала на певні історичні процеси. Наукова новизна: документи із фондів ЦДІАК України, пов’язані з переслідуванням О. Маркевича, мають значну наукову цінність. У слідчих і досудових матеріалах справи міститься багато біографічних даних, як зібраних під час провадження жандармськими чиновниками, так і наведених особисто вченим під час надання свідчень. Аналіз документів слідчих справ із фондів Жандармського управління м. Одеси та Прокурора Одеської судової палати показує також і соціальне життя університетських кіл того часу. Наведене листування О. Маркевича з М. Грушевським є важливим підтвердженням зв’язків не лише між ученими, а й різними осередками українського руху. Висновки: представлені у статті відомості доповнюють наші знання про громадську й наукову діяльність О. Маркевича. У більш широкому контексті стаття показує стан розвитку українського руху в Одесі наприкінці ХІХ ст.

Бібліографія:

1. Болдирєв О. Одеська Громада. Історичний нарис про українське національне відродження в Одесі у 70-ті рр. ХІХ – початку ХХ ст. Одеса, 1994. 144 с.
2. Болдирєв О. Перша спроба організації української політичної партії // Український історичний журнал. 1995. № 6. С. 47–55.
3. Дмитрієнко М. Ф. Климович Петро Титович // Енциклопедія історії України : Т. 4: Ка-Ком / редкол.: В. А. Смолій (гол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : Вид-во «Наукова думка», 2009. С. 350.
4. Драгоманов М. П. «Народная воля» о централизации революционной борьбы в России / Драгоманов М. П. Собрание политических сочинений. Paris, 1906. Т. 2. С. 391–412.
5. Драгоманов М. П. К биографии А. И. Желябова / Драгоманов М. П. Собрание политических сочинений. Paris, 1906. Т. 2. С. 418.
6. Грушевський М. С. Пам’яті Олексія Маркевича // М. С. Грушевський. Твори: у 50-ти томах. Львів, 2007. Т. 7. С. 581–591.
7. Катренко А. Український національний рух ХІХ ст. : навч. посібник. Ч. II: 60–90-ті роки XIX ст. Київ, 1999. 189 с.
8. Линниченко И. А. А. И. Маркевич. Биографические воспоминания и список трудов. Одесса, 1904. 48 с.
9. Міщук Р. С. Сторінки великого життя // Драгоманов М. П. Вибране. Київ, 1991. С. 614.
10. Мирошниченко В. А. Деятельность А. И. Маркевича в Одесском обществе истории и древностей (по материалам Записок Одесского общества истории и древностей) // Записки історичного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Вип. 5. Одеса, 1997. С. 160–165.
11. Першина З. В. Історія України в працях одеських дослідників // Український історичний журнал. 1994. № 6. C. 53–64.
12. Попова Т. Н. Алексей Маркевич // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 12. Київ, 2003. С. 113–151.
13. Рябінін-Скляревський О. З життя одеської громади 1880-х рр. / За сто літ. 1929. Кн. 4. С. 164.
14. Самодурова В. В. «Всем трудящимся на благо Новророссийского университета» // Вісник Одеського національного університету. Серія «Бібліотекознавство. Бібліографознавство. Книгознавство». 2015. Т. 20. Вип. 1. С. 19.
15. Алексей Иванович Маркевич (1847–1903). Биобиблиографический указатель / сост.: В. Самодурова, И. Максименко. Одесса, 1997. 151 с.
16. Шелухин С. А. И. Маркевич (некролог) // Киевская старина. 1903. Т. LXXXII. Июль-август. С. 244.
17. Синявська О. О. Історик Олексій Маркевич: життя і діяльність. Одеса, 2003. 112 с.
18. Ясь О. В. Маркевич Олексій Іванович // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / редкол.: В. А. Смолій (гол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: Вид-во «Наукова думка», 2009. С. 515.
19. Яворський М. Нариси історії революційної боротьби на Україні. Київ, 1927. Т. 1. С. 410–411.
20. Єгунова-Щербина С. Одеська громада кінця 1870-х рр. : Спомини // За сто літ. 1928. Кн. 2. С. 190.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30