Зумовлені війною: про деякі інновації в сучасному українському документознавстві та архівознавстві

Автор(и)

  • Віта Бойко кандидатка історичних наук, заступниця директора з наукової роботи, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства https://orcid.org/0000-0002-5725-9641
  • Сергій Кулешов доктор історичних наук, професор, завідувач відділу документознавства, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства https://orcid.org/0000-0003-1950-9651

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2023.334.013

Ключові слова:

російсько-українська війна; державні архіви; ініціативне документування; документ ініціативного документування; архівний документ; інновації в архівній практиці.

Анотація

Мета роботи полягає у висвітленні прикладів сучасного ініціативного документування державними архівами подій російсько-української війни та відмінностей документів ініціативного документування як архівних документів. Здійснено аналіз історії ініціативного документування, зокрема зафіксування свідчень злочинів нацистів на території України під час Другої світової війни, документування архівами фактів Помаранчевої революції, виборів Президента України 2004 р. тощо. Методологія статті базується на застосуванні загальнонаукових методів, а саме: системного, поняттєвого аналізу, функційного, ретроспективного та порівняльно-історичного. Вивчення впливу російсько-української війни на технологію роботи державних архівів України зумовило використання порівняльно-історичного та ретроспективного методів. Також значну роль у науковому дослідженні відіграло застосування функційного методу, зокрема під час аналізу соціальних функцій архівних документів. Наукова новизна. Практика ініціативного документування та її сучасне поширення в державних архівах не могли не вплинути на методологічні аспекти українського документознавства та архівознавства. Автори статті припускають, що архівний документ, створений у результаті ініціативного документування, не відповідний у своєму визначенні в частині завершеності виконання функції, заради якої його було створено, порівняно з усталеним визначенням поняття «архівний документ». І сама практика набуття документом, створеним у результаті ініціативного документування, статусу архівного документа постійного строку зберігання дещо відмінна від типової практики формування архівних колекцій, наприклад, управлінських або особового походження. Висновки. Актуальною є потреба підготовки дослідження ініціативного документування державними архівами подій російсько-української війни, розроблення оптимальних методик його реалізації та технологій подальшої архівної роботи зі створеними документами, які мають будуватися на вивченні досвіду архівів.

Бібліографія:

1. Боряк Т. Усна історія та архівні документи як джерельна база дослідження голодомору: проблеми співвідношення // Усна історія (не)подоланого минулого: подія – наратив – інтерпретація: матеріали міжнар. наук. конференції (8–11 жовт. 2015 р., м. Одеса). Харків, 2016. С. 35–52.
2. Фіткулін О. Т. Вибір технологій та програмних засобів для створення архівних копій веб-сайтів // Архіви України. 2014. № 4–5. С. 227–235.
3. Калакура Я. Українська архівна наука у викликах війни та цифровізації інформаційних ресурсів архівів // Архіви України. 2022. № 4. С. 19–45. https://doi.org/10.47315/archives2022.333.019
4. Хромов А. Нас підтримує весь світ. Україна переможе! // Архіви України. 2022. № 1. С. 7–11.
5. Кручиніна Т. Г., Чернятинська Ю. Г. Створення архівних колекцій веб-сайтів у межах ініціативного документування в Центральному державному електронному архіві України // Архіви України. 2015. № 5. С. 62.
6. Кулешов С. Неоджерелознавство як напрям історичного джерелознавства // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвід. зб. наук. праць. 2006. Вип. 8. С. 90–97.
7. Mabbs, A. W., Duboscq, G. The Organization of intermediate records storage. Paris, 1974. 75 s. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf000000904
8. Максимчук Є. С. Діяльність державних комісій з розслідування злочинів нацистів на території України (1941–1951 рр.): типо-видовий склад та інформаційний потенціал джерельного комплексу: автореф. дис. … канд.. іст. наук: 07.00.06 / Максимчук Євген Спиридонович; Український науково-дослідний ін-т архів. справи та документознавства. Київ, 2007. 20 с.
9. Український голокост. 1932–1933: Свідчення тих, хто вижив / упоряд. Ю. Мицик. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2003. 296 с.
10. Палієнко М. Українські архіви, війна та збереження національної ідентичності // Архіви України. 2022. № 1. С. 12–38. https://doi.org/10.47315/archives2022.330.012
11. Папакін Г. Дописи під ревіння сирен // Архіви України. 2022. № 1. С. 79–102; № 2. С. 58–70. https://doi.org/10.47315/archives2022.330.079
12. Павловська Н. До питання про методику збирання усних свідчень учасників подій періоду нацистської окупації території України в роки Другої світової війни // Архіви України. 2005. № 1/3. С. 470–473.
13. Січова О. В. Архіви онлайн, нові форми роботи в умовах пандемії // Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації: матеріали Міжнар. наук. конференції (6–8 жовт. 2020 р., м. Київ) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського [та ін.]. Київ, 2020. С. 640–642. URL: http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/973.
14. Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932–1933 років в Україні як джерело вивчення його причин і наслідків // Голодомор 1932–1933 років в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка: матеріали міжнар. наук. конференції (25–26 верес. 2008 р., м. Київ). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 189–210.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-03