Репресивна політика російського уряду щодо учасників рухів за відновлення державності Польщі (1830–1874 рр.)

Анотація

Метою дослідження є комплексний аналіз законодавчих і підзаконних актів Російської імперії, спрямованих проти учасників Листопадового (1830–1831) та Січневого (1863–1864) повстань, польських національно-визвольних і опозиційних рухів 1830–1874 рр. для окреслення заходів репресивної політики імперської влади щодо поляків. Акти вищого рівня – закони – виокремлено з «Полнаго собранія законовъ Россійской имперіи», акти нижчого рівня – циркуляри – виявлено в Державному архіві Миколаївської області, хоча цілком імовірно, що аналогічні документи можуть бути віднайдені в інших державних архівах України. Методологія дослідження включає методи архівної евристики та джерелознавчої критики. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу в царині дослідження обраної теми такого типу джерел як циркуляри, а також у відновленні на їх підставі імен близько 2 тис. осіб – учасників Листопадового та Січневого повстань, опозиційно налаштованих до російського уряду поляків і представників інших націй, переслідуваних за законодавством Російської імперії. У додатках наведено фрагменти списку цих осіб і тексти циркулярів загального характеру. Висновки. Дослідження підтверджує факт застосування на повну потужність репресивної машини імперського уряду щодо населення територій, приєднаних до Російської імперії у результаті поділів Речі Посполитої. Після Листопадового повстання репресивна політика стає очевидною з актів вищого рівня, які мали статус законів і оголошувалися публічно. Після Січневого повстання публічними актами Російська імперія демонструвала всепрощення. Використовуючи таємні циркуляри, імперські органи організовували приховане переслідування представників усіх верств населення колишньої Речі Посполитої, незалежно від регіону, національності, соціального стану. Аналіз циркулярів доводить, що репресії досягали кожної родини й особи, навіть дітей.

Бібліографія:

1. Бачинська О., Малявський М. Наслідки Листопадового повстання 1830–1831 рр. для польських магнатів Одеси (за матеріалами Держархіву Одеської області) // Юго-Запад. Одессика : историко-краевед. науч. альманах. Вып. 21. Одесса: Печатный дом, 2016. С. 9–17.
2. Бачинська О. Українська складова у польському національному русі: з повідомлень російського консула в Галаці // Чорноморська минувшина : зб. наук. праць. 2010. Вип. 5. С. 151–158.
3. Białyņia-Chłodecķi Józef. Wojna Polski z Rosyą w latach 1830–1831 czyli «Powstanie Listopadowe». Lwów, 1912. S. 47–48.
4. Білобровець О. М. Суспільно-політичний рух поляків Правобережної України у 1863–1914 рр.: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Білобровець Ольга Матвіївна; Київський нац. лінгвістичний ун-т. Київ, 2006. 24 с.
5. Brus A., Kaczyńska E., Śliwowska W. Zesłanie i katorga na Syberii w dziejach Polaków 1815–1914. Wydawn. Nauk. PWN, 1992. 438 s.
6. Іванова Л. За вашу і нашу свободу. 1863 р. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6: Історичні науки. 2014. Вип. 12. С. 379–397.
7. Janik M. Dzieje Polaków na Syberii. Kraków. 1928. 472 s.
8. Jędrychowska B. Polscy zesłańcy na Syberii 1830–1883. Działalnosc pedagogiczna oświatowa i kulturalna. Wroclaw, 2000. 240 s.
9. Kaczyńska E. Ludzie ukarani. Więzienia i system kar w Królestwie Polskim 1815–1914. Warszawa, 1989. 588 s.
10. Хитровська Ю. Підготовка до польського національно-визвольного повстання 1863–1864 рр. в Царстві Польському та її особливості на Правобережній Україні // Сторінки історії : зб. наук. праць. 2018. Вип. 46. С. 45–54.
11. Легун Ю. «Всеподданнейше докладываю…». Документи з історії польської меншини Поділля в Державному архіві Російської Федерації // Подільські джерела: альманах. Вінниця, 2012. № 3 [Річ Посполита: вінницький слід]. С. 19–29.
12. Librowicz Ź. Polacy w Syberii. Reprint z 1884. Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 1991. 380 s.
13. Лущай В. Формування російської імперської національної політики щодо поляків // Гілея: науковий вісник. 2018. Вип. 137. С. 84–91.
14. Мозговий І. Січневе повстання в Польщі та Україна // Світогляд – Філософія – Релігія. 2014. Вип. 7. С. 105–119.
15. Nowiński F. Polacy na Syberii Wschodniej. Zesłańcy polityczni w okresie międzypowstaniowym. Gdańsk, 1995. 434 s.
16. Польське національне повстання 1830–1831 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів : монографія / за ред. І. Кривошеї, Н. Моравця. Київ, 2017. 264 с.
17. Польське національне повстання 1863–1864 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів : монографія / за ред. І. Кривошеї, Н. Моравця. Умань, 2014. 185 с.
18. Шандра В. Соціальні та політичні наслідки для України польського Січневого повстання 1863 р. // Український історичний журнал. 2014. № 1. С. 106–119.
19. Шостак І. Секуляризація церковних римо-католицьких маєтків на Волині після повстання 1830–1831 рр. // Поляки на Волині: історія і сучасність : наук. зб. «Велика Волинь». Т. 30. Житомир, 2003. С. 105–115.
20. Сінкевич Є. Підтримка Січневого повстання жителями Херсонської губернії Російської імперії // Польське національне повстання 1863–1864 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів : монографія / за ред. І. Кривошеї, Н. Моравця. Умань, 2014. С. 81–86.
21. Śliwowska W. Zesłańcy polscy w Imperium Rosyjskim w pierwsej polowie ХІХ wieku. Słownik biograficzny. Warszawa, 1998. 835 s.
22. Земський Ю. С. Польський, російський та український проекти націотворення щодо Правобережної України середини XIX ст.: дис. … д-ра іст. наук: 07.00.06 / Земський Юрій Сергійович; Державна гірнича академія України. Київ, 2012. 410 с.