Розвиток неоунії у Волинському воєводстві в 1920–1930-х роках (за документами Державного архіву Тернопільської області)

Автор(и)

  • Олександр Федчук кандидат історичних наук, протоієрей, проректор із наукової роботи, Волинська духовна семінарія УПЦ https://orcid.org/0000-0002-8494-9066

DOI:

https://doi.org/10.47315/archives2023.334.056

Ключові слова:

Православна церква; неоунія; Державний архів Тернопільської області; документи; Волинська духовна консисторія.

Анотація

Неоунія, як проєкт католицького духовенства із підпорядкування Ватикану православного населення Польщі, почала розповсюджуватися на Волині з 1925 р. Боротьбі з нею православне духовенство Волинської єпархії відводило важливе значення. Вся антиунійна робота контролювалася Волинською духовною консисторією, яка проводила з цього питання листування з Варшавським митрополитом, парафіяльним духовенством, представниками парафіян, органами цивільної влади, юристами. Мета роботи полягає в аналізі джерельного потенціалу маловивчених архівних документів фонду Волинської духовної консисторії (Ф. 148) про розвиток неоунії у Волинському воєводстві у міжвоєнний період, що зберігаються у Державному архіві Тернопільської області, та їх актуалізації у науково-дослідницькому середовищі. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Вивчення архівних джерел стало можливим завдяки застосуванню загальнонаукових (аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, статистичного) та спеціально-історичних (проблемно-хронологічного, історичної реконструкції, історико-типологічного, історико-генетичного, біографічного) методів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було здійснено аналіз джерельного потенціалу фонду Волинської духовної консисторії для вивчення історичного розвитку неоунії на Волині у 1920–1930-х роках. Документи згруповано за тематикою, що уможливило виявлення напрямів укорінення унії. Результати цього дослідження окреслюють перспективи подальших студій з історії неоунійної та православної церков у міжвоєнний період із залученням пласту нововиявлених архівних документів. Проаналізовані документи дозволяють зроби- ти висновок, що фонд Волинської духовної консисторії є цінним і вагомим джерелом із вивчення проблем, пов’язаних із розвитком неоунії на Волині. Водночас, як документи конфесійного характеру, вони потребують критичного осмислення.

Бібліографія:

1. Федчук О. Жабченська трагедія (з історії неоунії на Волині). Луцьк, 2015. 80 с.
2. Ковалів В.-Й. Ліквідація неоунії в Луцькій дієцезії // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історичні науки. Вип. 8. 2007. С. 271–288.
3. Крамар Ю. Неоунійний рух на Західній Волині у міжвоєнну добу (1921–1939) // Студії і матеріали з історії Волині. 2013. Кременець, 2015. С. 206–215.
4. Крамар Ю. Проблема неоунії на Волині у міжвоєнний період // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Історичні науки. Вип. 1. 1998. С. 68–73.
5. Кучерепа М. Неоунiя на Волинi. «Да всі єдино будуть» // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої iсторiï Греко-Католицькоï Церкви на Волинi (6–9 травня 2010 р.). Луцьк–Володимир-Волинський, 2010. С. 134–141.
6. Скакун Р. «Нова унія» у Другій Речі Посполитій (1924–1939) // Ковчег. Науковий збірник з церковної історії. Т. 5. Львів, 2007. С. 204–247.
7. Стоколос Н. Неоунія як експеримент східної політики Ватикану в Польщі (1923–1939 рр.) // Український історичний журнал. 1999. № 4. С. 74–89.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-03