Надійні цифрові репозиторії в контексті визначення, діагностики та застосування кращих практик
DOI:
https://doi.org/10.47315/archives2023.334.206Ключові слова:
надійні цифрові репозиторії; електронний документообіг; цілісність інформації; цифрове збереженняАнотація
Мета статті полягає у розгляді концепції надійного цифрового репозиторію (trusted digital repository, TDR) не лише у широкому контексті, а й у засадничих термінах, в оцінці зусиль професіоналів щодо налаштування процесів і технічної інфраструктури в Інституті технології моди при Університеті штату Нью-Йорк (США) відповідно до визначеної концепції. Метод/ підхід: Авторка не лише аналізує наукову літературу для кращого розуміння функціонування надійних цифрових репозиторіїв, але й вивчає операційну та технологічну інфраструктуру установи, щоб оцінити її здатність надавати надійні ресурси та інформацію. Останній етап включає проведення дослідження у формі інтерв’ю зі спеціалістами, які працюють у згадуваній установі. Для дослідження авторка обрала аналіз ситуації, що склалася у державній установі з незначним рівнем фінансування та обмеженою кількістю працівників. У фокусі вивчення перебуває проблема створення й підтримки надійних цифрових репозиторіїв і реалізації ефективних практик в умовах обмеженості ресурсів. Результати: ця стаття розглядає концепцію надійних цифрових репозиторіїв у ширшому контексті, що ґрунтується на традиційній архівній практиці, відображає інфраструктуру досліджуваної інституції та унаочнює здобутки й виклики у діяльності установи зі створення цих сховищ. Висновки: надійність забезпечується такими критеріями як час, фінансові та людські ресурси. Внаслідок оптимального поєднання згадуваних факторів, цифрові сховища та їхній контент набувають високого рівня надійності та можуть забезпечити доступ до даних, інформації і знань. Водночас, збереження достовірної інформації необхідне для прийняття зважених рішень.
Бібліографія:
1. Corrado E. M., Moulaison S. H. Digital Preservation for Libraries, Archives, and Museums. Rowman & Littlefield, 2017. 159 p.
2. Derrida J. Archive Fever: a Freudian Impression / trans. E. Prenowitz. University of Chicago Press, 1996. 113 p. https://doi.org/10.2307/465144
3. Dictionary of Archives Terminology // Society of American Archivists. URL: https://dictionary.archivists.org/index.html
4. Duff W. Ensuring the Preservation of Reliable Evidence: A Research Project Funded by the NHPRC // Archivaria. 1996. № 42 (Fall). P. 28–45. URL: https://archivaria.ca/index.php/archivaria/article/view/12152/13156
5. Duranti L. Reliability and Authenticity: The Concepts and Their Implications // Archivaria. 1995. № 39 (Spring), P. 5–10. URL: https://archivaria.ca/index.php/archivaria/article/view/12063/13035
6. Fashion Institute of Technology – State University of New York. The College. URL: https://www.fitnyc.edu/about/index.php
7. Hajtnik T. Electronic Archiving and Information Infrastructure Lecture part 2, Slide 36 of 61 // Alma Mater Europaea-ECM. 2021. Slide stack retained in the Author’s Google Drive account at https://drive.google.com/file/d/1hg_i_BR5muc25nYqZlnvVWpVt_C-iL8w/view?usp=share_link
8. MacNeil H. Dimensions of Document Trustworthiness. Paper presented at the Institute for Advanced Technology in the Humanities. University of Virginia, 2002. URL: http://www2.iath.virginia.edu/sds/macneil_text.htm
9. Park S. Information is Power // Digital Capital. Palgrave Macmillan. 2017. URL: https://doi.org/10.1057/978-1-137-59332-0_8
10. Thibodeau K. If you build it, will it fly? Criteria for success in a digital repository // Journal of Digital Information. 2007. Vol. 8. № 2: Digital Curation & Trusted Repositories. URL: http://journals.tdl.org/jodi/article/view/197
11. Trivette K. Digitization Policies and Principles. 2012. URL: https://docs.google.com/document/d/1GeqnnJaGxGifO44BqhHpdLJf8m1HRIoc/edit?usp=sharing&ouid=113270537629194574782&rtpof=true&sd=true