Масові перейменування населених пунктів Львівської області в середині 40-х років ХХ століття

Анотація

Мета роботи – дослідження (на прикладі Львівської області) масштабної кампанії перейменувань населених пунктів Української РСР у 1944–1946 рр., внаслідок якої змінилися назви майже 3-х тисяч міст, селищ, сіл і хуторів. Наукова новизна статті полягає у впровадженні до наукового обігу документів із пропозиціями (у т. ч. відкинутими) щодо перейменування населених пунктів. Ці документи зберігаються у фонді Львівської облдержадміністрації (Ф. Р-221) Державного архіву Львівської області. Методологія. З огляду на міждисциплінарний характер дослідження, у статті використані методи як історичних (історико-критичний, порівняльно-історичний, історико-типологічний), так і лінгвістичних студій (текстологічний, описовий, порівняльно-зіставний методи, етимологічний аналіз). Перспектива подальших досліджень полягає у виявленні та вивченні документів обласних виконавчих комітетів Радянської України з проєктами рішень (у т. ч. відхиленими) про перейменування населених пунктів. Реномінації мали важливе ідеологічне значення, тому республіканське керівництво часто до них вдавалося. Висновки. З’ясовано, що в результаті кампанії перейменувань 1944–1946 рр. Змінилися назви 374 поселень Львівської області (320 – офіційно, ще 54 – фактично). Йшлося, головним чином, про ойконіми, які вказували на присутність у регіоні поляків і німців (зокрема, мотивовані відповідними антропонімами). Були перейменовані поселення з немилозвучними назвами, змін зазнали також складені ойконіми. Переліки населених пунктів для перейменування формувалися на підставі пропозицій, які надсилали до Львівського облвиконкому голови районних виконавчих комітетів. Серед відкинутих присутні варіанти ідеологічного характеру. Головна мета кампанії полягала в «українізації» ойконімії, мотивованої словами іншомовного походження. Нові найменування часто були поширеними (на зразок Вербівки чи Іванівки) або такими, що порушували усталені норми словотвору української мови (Високо-Федорівка, Зеленівка). Крім цього, вони могли дублюватися навіть у межах одного району.

Бібіліографія:

1. Андрощук О. Перейменування об’єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (друга половина XX століття) // Крим в історичних реаліях України : Матеріали наукової конференції «Крим в історичних реаліях України : До 50-річчя входження Криму до складу УРСР». Київ, 2004. С. 317–334.
2. Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів і його вплив на ойконімійну систему України // Історична та сучасна українська ономастика : вибрані праці / Г. Бучко, Д. Бучко. Чернівці, 2013. С. 225–233.
3. Чучка П. Слов’янські особові імена українців : історико-етимологічний словник. Ужгород, 2011. С. 185, 186, 187.
4. Гоманюк М. Декомунізаційні моделі перейменування населених пунктів Півдня України (на прикладі Херсонської області) // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Географічні науки. 2017. Вип. 6. С. 30–37.
5. Гирич Я. Перейменування міст України у зв’язку з процесом декомунізації (2015–2016 рр.) // Соціум. Документ. Комунікація. Серія: Історичні науки. 2017. Вип. 3. С. 95–101.
6. Касім Г. Перейменування в топонімії Одещини як наслідок декомунізації : результати й проблеми // Слов’янський збірник. 2019. Вип. 23. С. 7–17. https://doi.org/10.18524/2413-0613.2019.23.182853
7. Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів). Львів, 2004. С. 46, 25, 126–127, 262–263, 220.
8. Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). Львів, 2006. С. 301, 25, 70, 225, 101.
9. Худаш М., Демчук М. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ, 1991. С. 78.
10. Кравченко Л. Перейменування сучасних українських ойконімів // Українське мовознавство. 2018. Вип. 1. С. 135–151. https://doi.org/10.17721/um/48(2018).135-151
11. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Київ, 1968. Т. 14 : Львівська область / редкол.: В. Маланчук (гол.) та ін. C. 203, 786.
12. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року / відп. ред. М. Попівський. Київ, 1947. С. 959–1040, 323–350.
13. Шульган О. Ойконімія України ХХ століття (еко- та соціолінгвістичні аспекти) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Шульган Ольга Володимирівна; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2017. 302 с.
14. Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серп. 1944 р. // ВВР УРСР. 1945. № 7–8. С. 9–12.
15. Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. № 9–10. С. 8–21.
16. Висоцька М. Ойконіми на івк а як результат перейменування поселень // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 1(45) : На пошану Кирила Йосиповича Галаса (до 100-річчя з дня народження). С. 135–141.
17. Яцій В. Топонімія Радехівського району Львівської області (матеріали до Історико-етимологічного словника ойконімів України) // Студії з ономастики та етимології : щорічник / Ін-т укр. мови НАН України. 2013. C. 208, 210.
18. Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки : Закон України від 9 квіт. 2015 р. № 317-VIII (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text