Листи Івана Майстренка як джерело до вивчення діяльності Київської капели бандуристів ім. Тараса Шевченка у Німеччині (1942–1943 рр.)

Анотація

Мета статті – з’ясувати особливості та умови перебування Київської капели бандуристів ім. Т. Шевченка в нацистській Німеччині та висвітлити їхню концертну діяльність через призму епістолярної спадщини директора капели Івана Васильовича Майстренка (1899–1984) – листів до сина Левка; поглибити уяву про його родинні взаємини й стратегію виживання в екстремальних умовах Другої світової війни як артистів, так і населення на окупованих українських територіях. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму і наукової об’єктивності, архівної евристики, верифікації, застосуванні загальнонаукових методів джерелознавчого аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше опубліковані листи І. Майстренка більш точно відображають географію концертного турне капели бандуристів у Німеччині, привертають увагу до злободенних побутових проблем артистів у реальному історичному часі та інформаційно доповнюють і уточнюють мемуари директора капели, написані багато років по тому. Аналіз листів допоміг відтворити коло спілкування І. Майстренка з представниками національно свідомої волинської інтелігенції, котрі опікувалися перебуванням його сина в Рівному – центрі рейхскомісаріату «Україна». Висновки. Епістолярій І. Майстренка – цінне писемне джерело для вивчення діяльності Київської капели бандуристів ім. Т. Шевченка в період Другої світової війни, котра репрезентувала українську національну культуру в таборах остарбайтерів нацистської Німеччини. Висвітлення концертної діяльності капели бандуристів через німецьку пресу українських остарбайтерів – «Голос» і «Українець» свідчить про важливу роль національної культури для емоційної підтримки українських остарбайтерів. Безпосередній зміст особистого листування, враховуючи обмеження з огляду на специфіку воєнного часу, відтворив виснажливі умови праці, репертуар і хроніку концертних виступів українських митців. Синтезована інформація приватної кореспонденції І. Майстренка, зорієнтованої на адресата, допомогла простежити межі особистих переживань за долю єдиного сина і взаємодопомогу української інтелігенції під час війни.

Бібліографія:

1. Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ – початку XXI століття : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2013. 488 с.+68 іл.
2. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. Кн. 1. Канадський інститут українських студій. Альбертський університет. Едмонтон, 1987. 672 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kostiuk_Hryhorii/Zustrichi_i_proschannia_Kn_1/
3. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. Кн. 2. Canadian Institute of Ukrainen Studies Press. Edmonton; Toronto. 1998. 609 с. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7977/file.pdf
4. Майстренко І. Дещо з історії Капелі Бандуристів імені Т. Шевченка (Спогади колишнього директора Капелі) // Збірник на пошану Григорія Китастого у 70-річчя з дня народження. Нью-Йорк, 1980. С. 89–119. URL: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7659/file.pdf
5. Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон : Канадський Інститут Українських Студій. Альбертський Університет. 1985. 415 с.
6. Самчук У. Живі струни: бандура і бандуристи. Детройт, 1976. 466 с. URL: https://diasporiana.org.ua/ukrainica/samchuk-u-zhyvi-struny-bandura-i-bandurysty/
7. Самчук У. На коні вороному. Вінніпег : Видання Товариства «Волинь». 1990. 360 с.
8. Сікорська І. Капела бандуристів ім. Тараса Шевченка // Українська музична енциклопедія : у 5 т. Т. 2 : Е–К / редкол.: Г. Скрипник (гол.) та ін.; Національна Академія Наук України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2008. С. 322–323.
9. Юренко О. П. Іван Майстренко : життя, наукова і публіцистична спадщина // Український історичний журнал. 1999. № 6. С. 112–121.
10. Юренко О. П. Іван Васильович Майстренко // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 10 : Т–Я / редкол.: В. А. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький та ін.; НАН України. Інститут історії України. Київ : Вид-во «Наукова думка», 2013. С. 437.