Ревізькі казки як джерело генеалогічної реконструкції в галузі шевченкознавства

Анотація

Мета роботи полягає в розкритті для шевченкознавства інформаційного потенціалу документів ревізького відділення Київської казенної палати, а саме ревізьких казок 1795–1850 рр. по селах Звенигородського повіту Київської губернії, що зберігаються в Державному архіві Київської області, та введенні в науковий обіг великого масиву документів, які на сьогоднішній день нечасто використовуються шевченкознавцями як джерела досліджень із генеалогії Тараса Шевченка та ряду інших дотичних до поета осіб. Ціль цього дослідження полягає також у частковому заповненні лакун у шевченкознавстві шляхом проведення компаративного аналізу ревізьких казок і надання їм оцінки порівняно з іншими джерелами. В основу методології дослідження покладено комплексне використання історико-порівняльного і лонгітюдного методів, а також застосування прийомів, притаманних спеціальним історичним дисциплінам, таким як біографістика, хронологія, палеографія і генеалогія. Використання порівняльно-хронологічного і джерелознавчого аналізу, синтезу й узагальнення інформації дозволило уточнити, поставити під сумнів, а в ряді випадків спростувати деякі існуючі загальноприйняті факти з родоводу поета. Наукова новизна статті полягає у розширенні джерельної бази з вивчення родоводу Т. Шевченка і позиціонуванні ревізьких казок як повноцінного генеалогічного джерела з шевченкознавства. Ретельне порівняння бібліографічних джерел із відомостями ревізійних списків дозволило зробити висновок щодо необхідності подальшого використання архівного контенту, в т. ч. ревізьких казок, у компаративному вивченні генеалогії Т. Шевченка та висунути ряд припущень і стверджень щодо наявності неточностей в питаннях родоводу поета і біографії його дитячого захоплення – Оксани Коваленко. Тільки ретельне порівняння усної традиції з архівними джерелами дозволить усунути наявні «білі плями» у шевченкознавстві.

Бібліографія:

1. Бойко Г. В. Посімейний список Шевченків з Ревізької казки Київської губернії Звенигородського повіту с. Кирилівки // Архіви України. 2011. № 1. С. 174–177.
2. Бойко Г. В., Камінська Н. В. Життєпис Тараса Шевченка у документах Державного архіву Київської області // Українська біографістика : зб. наук. праць. 2014. Вип. 11. С. 315–316.
3. Чанін С. В. Великий рід великої людини. Науково-популярний нарис про Т. Г. Шевченка та його родовід. Київ : ТОВ «ЕЛІБРЕ», 2008. 158 с.
4. Горбач Н. Життя та творчість Тараса Шевченка. Львів : «Каменяр», 2005. С. 13.
5. Карпінчук Г. Рід Шевченкової матері Катерини Бойко // Слово і Час. 2019. № 3. С. 3–26. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2019.03.3-26
6. Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. Київ : ТОВ «Видавництво «КЛІО»». 2014. 672 с.
7. Красицький Д. Родовід // Слово і час. 1991. № 5. С. 86–90.
8. Шевченківський словник: у 2 т. Т. 1 / відп. ред. Є. П. Кирилюк ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. С. 79.
9. Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. 1814–1861 / ред.: Є. П. Кирилюк. Київ : Видавництво «Вища школа», 1982. С. 6–7.
10. Легун Ю., Петренко О. Матеріали ревізійного перепису населення 1795–1796 рр. у фондах Державного архіву Вінницької області : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Держархів Вінницької обл. Вінниця : О. Власюк, 2005. 72 с.
11. Лисенко М. Коріння Шевченкового роду. Генеалогія і спогади. Львів : Апріорі, 2015. 336 с.
12. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. Київ : «Мистецтво». 1994. 352 с.
13. Шевченківська енциклопедія : у 6 т. Т. 5 / НАН України, Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка; ред.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. Київ, 2015. С. 501.
14. Жур П. Літо перше. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка. Київ : «Дніпро». 1979. 278 с.