Інтеграція до Європейського Союзу в архівній галузі: досвід Республіки Словенія

Анотація

Мета статті – проаналізувати багаторічний практичний досвід долучення Республіки Словенія до ініціатив Європейського Союзу (ЄС) в архівній галузі. Це дасть змогу глибше простудіювати та висвітлити практики взаємодії архівних установ країн-учасниць ЄС та особливості імплементації дотичного до архівної сфери законодавства ЄС на національному рівні. Наразі цим проблемам не було приділено достатньої уваги в наукових публікаціях. Крім того, ця наукова розвідка може мати практичне значення для формування загальної стратегії інтеграції українських архівів в європейський простір і розроблення конкретних кроків для її реалізації. Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні загальнонаукових (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціально-наукових (історико-джерелознавчого аналізу, анкетування) методів. Наукова новизна. В статті вперше в українській історіографії проаналізовано різні напрями діяльності Архіву Республіки Словенія, пов’язані з інтеграцією до ЄС. Висвітлено, яким чином здійснювалася адаптація національного архівного та суміжного законодавства до норм права ЄС. Визначено, в яких проєктах з архівної співпраці країн-членів ЄС брала участь Словенія. Основою цього дослідження стали не лише релевантні нормативно-правові акти та опубліковані наукові розвідки з теми, а й відомості, отримані безпосередньо від словенських колег-архівістів. У висновках узагальнено результати дослідження та показано, що Архів РС бере активну участь у діяльності органів ЄС, які формують стратегію архівної співпраці країн-членів (Європейської ради національних архівістів (European Board of National Archivists (EBNA)) та Європейської архівної групи (European Archives Group (EAG)). Встановлено, що під час інтеграції Словенії до ЄС національне архівне законодавство не зазнало змін, оскільки нормативні акти ЄС, які безпосередньо стосуються архівної сфери, мають рекомендаційний характер, а обов’язкове суміжне законодавство ЄС було імплементоване лише до відповідних національних законодавчих і нормативно-правових актів. Водночас до останніх були включені окремі положення, що стосуються діяльності культурних організацій, і яких архіви зобов’язані дотримуватися. Архівісти були залучені до робочих груп для їх розроблення. Таким чином, інтеграція Словенії до ЄС в архівній сфері передбачала участь у формуванні архівної стратегії та розробленні нормативних актів ЄС, адаптацію національного законодавства до норм ЄС, упровадження правових норм ЄС у практичну діяльність державних архівів, участь у міжнародних архівних проєктах ЄС тощо.

Бібліографія:

1. Чижова О., Резнік І. Крок до архіву майбутнього : про реалізацію грантового проєкту «Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України» за підтримки Українського культурного фонду // Архіви України. 2021. № 4. С. 197–214.
2. Castellan M. G., Marcolongo I. Documents, Processes, Transactions : the European Digital Archival (R)Evolution // Atlanti. 2018. Vol. 28. No. 2. P. 43–51. https://doi.org/10.33700/2670-451X.28.2.43-51(2018)
3. Дідух Л., Залєток Н. В. Досвід українських архівів у створенні цифрового фонду користування документами Національного архівного фонду // Архіви України. 2019. № 1. С. 87–101. https://doi.org/10.47315/archives2019.318.087
4. Glažar N. Sodelovanje arhivskih služb v Evropski uniji // Arhivi. 2003. Letnik 26, št. 2. S. 259–264.
5. Glažar N. Arhivsko područje i Evropska unija // Arhivska praksa. 2004. Broj 7. S. 217–231.
6. Glažar N. Arhivi v Evropski uniji // Arhivi. 2006. Letnik 29, št. 2. S. 235–252.
7. Glažar N. Arhivi u digitalnom dobu – stanje država članica EU-a i arhiva europske komisije // Arhivski vjesnik. 2015. Vol. 58. № 1. S. 99–120.
8. Гаранін О. Я., Ковтанюк Ю. C. До концепції інформатизації архівної справи в Україні // Студії з архів. справи та документознавства. 2017. Т. 24–25. С. 7–57.
9. Індикова О. Д. Досвід країн Європейського Союзу в дигіталізації документів архівів і створення системи користування // Лісабонський договір – 10 років після набуття чинності. Що змінилося у функціонуванні ЄС? : тези наук.-практ. конф. (2 груд. 2019 р., м. Миколаїв). Миколаїв, 2019. С. 184–187.
10. Майстренко А., Романовський Р. Оцифровування архівних документів у зарубіжних країнах : інформаційно-аналітичний огляд // Архіви України. 2018. № 1. С. 64–87. https://doi.org/10.47315/archives2020.312.064
11. Novak M. Upravljanje občutljivih podatkov in arhivska informativna pomagala // Atlanti. 2018. Vol. 28. No. 2. P. 33–41. https://doi.org/10.33700/2670-451X.28.2.33-41(2018)
12. Paliienko M. Socio-cultural Mission of the Archives and New Strategies for Archival Management // Atlanti. Triest; Maribor : International Institute for Archival Science, 2019. Vol. 29. № 2. P. 110–124. https://doi.org/10.33700/2670-4579.29.1.19-25(2019)
13. Палієнко М., Калакура Я. Концептуалізація електронного архівознавства в контексті цифровізації українського суспільства // Архіви України. 2021. № 3. С. 36–65.
14. Приходько Л. Оцифрування об’єктів культурної спадщини за нормативно-правовими документами Європейського Союзу у сфері авторського права і суміжних прав // Архіви України. 2020. № 1. С. 104–131.
15. Приходько Л. «Сирітські твори» як об’єкти авторського права : поняття, правовий режим використання // Архіви України. 2022. № 2. С. 29–57; № 4. С. 98–121. https://doi.org/10.47315/archives2022.333.098
16. Приходько Л. Ф. Збереження цифрової культурної спадщини – імператив XXI століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу) // Архіви України. 2019. № 2. С. 67–92. https://doi.org/10.47315/archives2019.319.067
17. Рибачок О. Стратегії провідних країн світу у створенні національного цифрового ресурсу документальної спадщини [Електронний ресурс] // Студії з архів. справи та документознавства. 2017. Т. 24–25. С. 58–64.
18. Юринець Ю. Л. Актуальні питання запобігання крадіжкам архівних документів у контексті європейських практик // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2014. № 2. С. 155–159.
19. Юринець Ю. Л. Адаптація законодавства України у сфері регулювання архівної справи до принципів і норм європейського права // Правова інформатика. 2014. № 3. С. 77–83.