Клепсидри як просопографічне джерело (за документами рукописного фонду Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)

Анотація

Метою роботи є встановлення потенціалу клепсидр (повідомлень про смерть у формі афіш-оголошень або листів) як просопографічного джерела та доповнення й уточнення колективного портрета сім’ї Риделів (Rydel) завдяки аналізу клепсидри Бальбіни Ридель (Balbina Rydel) із «Колекції клепсидр XIX–XX ст.» (Ф. 351) відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Методологія дослідження базується на принципах історизму й об’єктивності та спирається на теоретико-методологічні досягнення просопографії, які, зокрема, враховано при ідентифікації клепсидр тих осіб, котрих можна об’єднати за спільними критеріями. Наукова новизна полягає у введенні клепсидр у поле зору просопографії, встановленні їхньої цінності для цієї дисципліни та створенні повнішого й достовірнішого колективного портрета сім’ї Риделів на основі клепсидри Б. Ридель і метричних джерел та з урахуванням ширшого історичного контексту (Галицького повстання 1846 р.). Перспективи подальших студіювань. У колекції зберігається група клепсидр мешканців м. Львова, які померли 1856 р. Ці документи уможливлюють дослідження життєвого шляху кожного з них і створення їхнього колективного портрета. Крім того, клепсидри є цінним джерелом для вивчення біографій визначних родів, зокрема відтворення колективних портретів представників аристократії, які мешкали в різних європейських містах (Варшаві, Відні, Кракові, Львові, Парижі тощо), а також суспільних станів і професійних груп. Висновки. Клепсидри розширюють наші знання про ту чи ту особу і про цілі групи осіб, сприяють глибшому й різнобічнішому вивченню їхніх біографій. На прикладі реконструкції минулого сім’ї Риделів висвітлено цінність цих документів для досліджень у царині сімейної історії. Отже, аналіз клепсидр свідчить про їхній значний потенціал для просопографії – зокрема для вивчення родинної та професійної історії, історії повсякдення, аристократичних родоводів і, відповідно, про перспективи, які завдяки цим документам відкриваються перед фахівцями в цих галузях наукових досліджень.

Бібліографія:

1. Чухліб Т. «Людина меча» : Просопографічний портрет учасників Віденської військової кампанії 1683 р. з української сторони // Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні : контексти історичної презентації. Київ : Інститут історії України НАН України, 2020. С. 475–523.
2. Дашкевич Я. Постаті : Нариси про діячів історії, політики, культури. 2-ге вид., випр. й допов. Львів : Львівське відділення ІУАД ім. М.С. Грушевського НАНУ. Літературна агенція «Піраміда», 2007. 808 с.
3. Долинська М. Львів : простір на тлі мешканців XIII–XIX ст. Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2014. С. 127–157.
4. Franaszek P. Krajowy szpital powszechny we Lwowie na przełomie XIX i XX wieku // Zeszyte naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. 2000. T. 127. S. 121–135.
5. Gracz-Chmura E. Rodzina Rydlów i jej związki z ziemią mielecką do czasów II wojny światowej // Rocznik Mielecki. 2017–2018. T. 20–21. S. 91–103.
6. Крижанівський В. Кадрове забезпечення Київського центрального архіву давніх актів (1921–1941) у світлі просопографії // Архіви України. 2022. № 4(333). С. 46–62. https://doi.org/10.47315/archives2022.333.046
7. Луговий О. Просопографія в історичному дослідженні : метод. вказівки до спеціального курсу. Одеса : Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2020. 32 с.
8. Miławicki M. Być prorokiem – męczennicy dominikańscy z Czortkowa. Prorocy Europy Środkowo-Wschodniej XX wieku. Materiały III i IV Forum Teologów Europy Środkowo-Wschodniej / red. S.C. Napiórkowski. Lublin : Wydawnictwo KUL, 2009. S. 901–934.
9. Миронець Н., Старовойтенко І. Просопографія // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник : навч. посіб. для студентів вищих навч. закладів / редкол.: В. Смолій (гол. ред.); І. Войцехівська, В Томазов, М. Дмитрієнко та ін. Київ : Либідь, 2008. С. 424–431.
10. Паславська Н. Просопографія львівського міщанства першої половини XVI ст. (на прикладі кравецьких родин руського походження) // Генеалогічні записки. 2012. Вип. 10 (нової серії 4). С. 5–21.
11. Різун Н. Колекція клепсидр XIX–XX століть у фондах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника // Архіви України. 2023. № 1(334). С. 41–55. https://doi.org/10.47315/archives2023.334.041
12. Старовойтенко І. Просопографія : підходи до трактування змісту наукової дисципліни в історіографії // Спеціальні історичні дисципліни : питання теорії та методики. 2006. Вип. 13. С. 6–27.
13. Стеблій Ф. Галицьке селянське повстання 1846 // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 2 : Г–Д / редкол.: В. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький та ін. Київ : В-во «Наукова думка», 2004. С. 31.
14. Томазов В. Греки-хіосці на півдні України (кінець XVIII ст. – 1917 р.) : просопографічний портрет етносоціальної спільноти : дис. … д-ра іст. наук : 07.00.06 / Томазов Валерій В’ячеславович; Інститут історії України НАН України. Київ, 2021. 474 с.
15. Томазов В. Купецький рід Скараманга : штрихи до просопографічного портрета // Українська біографістика. 2016. Вип. 13. С. 143–157. https://doi.org/10.15407/ub.13.143
16. Томазов В. Просопографія // Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 9 : Прил–С / редкол.: В. Смолій (голова), Я. Д. Ісаєвич, С. В. Кульчицький та ін. Київ : В-во «Наукова думка», 2012. С. 40.
17. Войтович Л. Княжа доба : портрети еліти. Біла Церква : Вид. Олександр Пшонківський, 2006. 782 с.
18. Якобчук Н. Просопографічний портрет Івана Каманіна (1850–1921) // Архіви України. 2015. № 4(298). С. 165–174.
19. Заярнюк А. Ідіоми емансипації. «Визвольні» проєкти і галицьке село у середині XIX ст. : монографія. Київ : Критика, 2007. С. 25–76.