Відозва 1903 року «Ой високо сонце сходить, низенько заходить» серед агітаційної літератури Революційної української партії

Анотація

Метою статті є публікація відозви Революційної Української партії (РУП) «Ой високо сонце сходить, низенько заходить» 1903 р. і представлення її в контексті розгортання українського політичного руху початку ХХ ст. Важливим є розгляд цієї прокламації як віддзеркалення історичних і політичних поглядів частини діячів партії, які вплинули на формулювання її програмних завдань. Методологія дослідження ґрунтується на засадах аналізу та синтезу відомого матеріалу про історію РУП і вивчення нових джерел. Для висвітлення фактів вилучення листівок поліцейськими і жандармськими чиновниками використано історико-описовий метод. Під час аналізу тексту застосовано методи історичної семантики щодо представлення в тексті згаданої листівки історико-державного значення поняття «Україна». Наукова новизна полягає в публікації тексту та аналізі змісту відозви. Прокламація, що публікується, зберігається у фонді Полтавського губернського жандармського управління (Ф. 320) Центрального державного історичного архіву України, м. Київ. Показано обставини вилучення жандармами на Полтавщині згаданої пам’ятки політичної думки. Відозву «Ой високо сонце сходить, низенько заходить» розглянуто у порівнянні з іншими творами діячів РУП (М. Міхновського «Самостійна Україна» (1900 р.), Д. Антоновича «Козаччина» (1902)), які мали історіософське значення для обґрунтування політичної програми партії. Вказану відозву зі згаданими творами об’єднує історико-правове обґрунтування програмних завдань українського політичного руху. В науковий обіг вводиться раніше невідома листівка, яка проливає світло на формування ідеологічних поглядів діячів РУП, збагачує джерельну базу досліджень з історії цієї партії та розвитку політичної думки України. Робиться висновок про важливість згаданої листівки для формулювання завдань політичної боротьби українського народу на початку ХХ ст. та її зв’язок із традиціями історико-політичних творів минулого.

Бібліографія:

1. Головченко В. Від «Самостійної України» до Союзу Визволення України : нариси з історії української соціал-демократії початку XX ст. Харків : Майдан, 1996, С. 24.
2. Гирич І. Б. Українська історична та суспільно-політична думка Наддніпрянщини національно-демократичного спрямування (середина ХІХ – початок ХХ століття) : дис. … д-ра іст. наук : 07.00.06 // Гирич Ігор Борисович; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ, 2015. 340 с.
3. Наумов С. Український політичний рух на Лівобережжі 90-і рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. 344 с.
4. Наумов С. «Розгром» РУП 1903 р. : масштаби і чинники (не)успіху влади // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2022. Вип. 61. С. 85–109. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2022-61-04
5. Нарис програми Революційної української партії // Українська суспільно-політична думка в 20 столітті : док. і матеріяли / упоряд.: Т. Гунчак, Р. Сольчаник. [Б.м.] : Сучасність, 1983. Т. 1 . С. 121.
6. Павко А. Політичні партії, організації в Україні наприкінці XIX – початок XX століття : зародження, еволюція, діяльність, історична доля. Київ : Вид-во «Іван Федоров», 1999. 248 с.
7. Турченко Ф. Микола Міхновський : Життя і слово. Київ : Генеза, 2006. 320 с.
8. Тимошенко О. Праця «Самостійна Україна» Миколи Міхновського : спроба аналізу зародження українського націоналізму // Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2008. Вип. XI–XII. С. 263–269.