Розмежування поселень Жидачівського і Стрийського повітів Руського воєводства в XVI столітті (південний фрагмент кордону)
DOI:
https://doi.org/10.47315/archives2024.340.174Ключові слова:
Жидачівський повіт; Стрийський повіт; Львівська земля; Перемишльська земля; Руське воєводство; Польське королівство; Гербурти; Паньовські; розмежування; архів.Анотація
Мета роботи – уточнити перебіг кордону між двома адміністративно-територіальними одиницями в Руському воєводстві Польського королівства та з’ясувати обставини його встановлення. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму. В роботі застосовано історико-критичний та історико-географічний методи. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні до наукового обігу межового акта 1529 р., яким встановлювався південний фрагмент кордону між Жидачівським повітом Львівської землі і Стрийським повітом Перемишльської землі. Документ раніше не публікувався. Його копію було виявлено в книзі львівського гродського суду, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України, м. Львів. Перспектива подальших досліджень полягає в актуалізації документів, в яких фіксуються результати межувань між територіальними утвореннями на українських землях у добу пізнього середньовіччя й ранньомодерного часу і завдяки яким можна уточнити контури їхніх кордонів. Висновки. Досліджений і опублікований акт розмежування 1529 р. встановив кордон між Болехівським ключем на південному заході Жидачівського повіту зі Стрийським староством і приватними маєтностями в Стрийському повіті, а також із Долинським староством у Жидачівському повіті. Станом на першу половину XVI ст. ця місцевість була слабо заселеною – ряд сіл по обидва боки кордону в 1529 р. ще не існували. Вздовж межі Болехівської маєтності зі Стрийським повітом проходив кордон між Перемишльською і Львівською землями Руського воєводства. Розташування відправної та кінцевої точки межування достеменно встановити не вдалося, тому в статті з цього приводу висловлено ряд припущень (перші копці, ймовірно, були насипані на горі Три Копці; завершилася демаркація неподалік урочища, де в XVII ст. заклали с. Липу).
Бібліографія:
1. Габорак М. Назви гір і полонин Івано-Франківщини : словник-довідник / вид. 2-ге, доп., уточ. Івано-Франківськ, 2008. С. 386.
2. Hrabyk P. Ziemia przemyska i lwowska : szkic historyczno-geograficzny z mapą. Przemyśl, 1921. S. 12.
3. Капраль М. Жидачівський повіт Львівської землі в XVI столітті (за матеріалами поборових реєстрів) // До джерел : Зб. наук. праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Київ; Львів, 2004. Т. 1. С. 760–761.
4. Капраль М. Данило Дажбогович Задеревецький – засновник роду Даниловичів // Academia terra historiae. Студії на пошану Валерія Смолія. Київ, 2020. Кн. 1: Простори історії. C. 391–392, 394, 398–400.
5. Келембет С. Федір-Федот (Федюшко) Любартович, князь Луцький і Володимирський, державця Сіверський // Сіверянський літопис. 2018. № 6. С. 22–23.
6. Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович : володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус // Український історичний журнал. 2020. Число 4. C. 7.
7. Łaszczyńska O. Ród Herburtów w wiekach średnich. Poznań, 1948. S. 410–411.
8. Przyboś K. Granice ziemi przemyskiej w czasach nowożytnych XVI–XVIII wiek // Rocznik Przemyski. Przemyśl, 1994. T. XXIX–XXX. S. 190, przyp. 9.
9. Przyboś K. Granice ziemi lwowskiej w czasach nowożytnych (wraz z powiatem żydaczowskim) // Rocznik Przemyski. Przemyśl, 1999. T. XXXV, zesz. 4. S. 3; S. 10–11, przyp. 32.
10. Rudnicki J. Nazwy geograficzny Bojkowszczyzny. Lwów, 1939. S. 53.
11. Сокіл Н. Мікротопонімія Сколівщини. Львів, 2008. С. 54.
12. Szyszka J. Formowanie i organizacja dóbr monarszych w ziemi lwowskiej od połowy XIV do początku XVI wieku. Kraków, 2016. S. 314–315, 139, 140.
13. Целуйко О. Рід Даниловичів у кінці XVI – на початку XVIII ст. : історико-генеалогічне дослідження: дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Целуйко Олександр Петрович; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2003. С. 93.
14. Йосифінська (1785–1788) i Фрaнцискaнськa (1819–1820) мeтрики. Перші поземельні кaдaстри Галичини. Покажчик населених пунктів / відп. ред. П. Захарчишина. Kиїв, 1965. С. 281.
15. Словник гідронімів України / уклад.: І. Железняк та ін.; редкол.: К. Цілуйко (голова) та ін. Київ, 1979. С. 23.