«Метрика міста Коломиї» XVIII століття – найдавніша зі збережених метричних книг українських греко-католицьких церков Коломиї
DOI:
https://doi.org/10.47315/archives2024.340.033Ключові слова:
«Метрика міста Коломиї»; метричні записи; фонди музею; Коломия; церква св. Архистратига Михаїла; міська історія; історична демографія.Анотація
Метою роботи є з’ясування потенціалу метричної книги як джерела історичної демографії на підставі аналізу пам’ятки церковного діловодства XVIII ст. «Метрики міста Коломиї», створеної в парафії св. Архистратига Михаїла в Коломиї, – із фондів Музею історії міста Коломиї. Методологія дослідження спирається на теоретико-методологічні досягнення історичної демографії щодо вивчення природного руху населення на Галичині наприкінці існування Речі Посполитої – 30–70-ті роки XVIII ст.; використані методи досліджень природного руху населення, зокрема структури населення згідно зі статтю, віком і цивільним станом; агрегативний метод; метод зворотної реконструкції актів цивільного стану. Наукова новизна полягає у введенні «Метрики міста Коломиї» в науковий обіг, зовнішньому та внутрішньому аналізі метричної книги, зокрема демографічних аспектів актових записів про хрещення, вінчання та похорони, здійснених у церкві св. Архистратига Михаїла. Перспективи подальших досліджень. «Метрика міста Коломиї» є найдавнішою зі збережених нині метричних книг українських (греко-католицьких) церков Коломиї, а тому слід опублікувати всі метричні записи пам’ятки 1730–1776 рр., які є підставою студій над статево-віковою і соціальною структурою населення, антропоніміки (способів іменування, імен, прізвищ), народжуваності, шлюбності та смертності парафіян церкви св. Архистратига Михаїла, а також створити на підставі записів спеціальні покажчики. Висновки. На основі записів метричної книги церкви св. Архангела Михаїла можна простежити демографічну ситуацію в парафії впродовж 30–80-х років XVIII ст. Зміст записів свідчить про природний рух населення – сукупність народжень і смертей, які змінювали чисельність населення ранньомодерної Коломиї т. зв. природним чином. Оскільки ця метрична книга сьогодні дійшла до нас в її первісному вигляді, то годі переоцінити евристичний потенціал цього історичного джерела у т. зв. «достатистичну добу». Використання демографічних аспектів метричних записів дозволить суттєво скоригувати соціально-історичний та історико-демографічний виміри українського населення Коломиї, а в подальшому повноцінно дослідити історію парафіяльної спільноти храму св. Архангела Михаїла.
Бібліографія:
1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. Т. І. Структури повсякденності : можливе і неможливе / пер. із фр. мови Г. Філіпчук. Київ : Основи, 1995. С. 49.
2. Brykowski R. Kołomyja. Jej dzieje, zabytki. Warszawa : Stowarzyszenie Wspólnota Polska, 1998. S. 41.
3. Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej. Warszawa : Wysdawnictwo DiG; Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2009. S. 99.
4. Монолатій І. Архів греко-католицького уряду парохіяльного // До істини : додаток до бюлетеня музею історії міста Коломиї «Літопис коломийський» [Коломия]. 1993. Число 2 (19 грудня). С. 3.
5. Монолатій І. Прізвища коломийців-українців XVIII ст. // Коломия й Коломийщина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. Т. ІІ. Філядельфія–Коломия : Видання комітету коломиян, 2008. С. 31–34.
6. Скочиляс І. Реєстрація природного руху населення у Львівській єпархії в першій третині XVIII століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 33. Львів, 1998. С. 225, 235.
7. Скочиляс І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки НТШ. Т. ССХL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 2000. С. 577.
8. Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII–XVIII століть. Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія. Т. 2 : Протоколи генеральних візитацій. Львів : Видавництво УКУ, 2004. С. LXXXIII, LXXXVII; C. 185, 210.
9. Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680–1686 років // Записки НТШ. Т. CCLVI. Праці Історично-філософської секції. Львів, 2008. С. 619.
10. Скочиляс І. Запровадження метричних книг у Київській митрополії (середина XVII – XVIII ст.) // Генеалогічні студії. Львів, 2009. Вип. 7 (нової серії 1). С. 46.
11. Тит Лівій. Від заснування міста. Книги VI–X. Вид. друге / пер. із лат. мови Н. Яковенко. Київ : Laurus, 2023. С. 5 (IV, 1:1).
12. Волошин Ю. Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри). Львів : УКУ, 2023. С. 230.
13. Витяг з «Метрики міста Коломиї, в парохії церкви святого архистратига Христового Михаїла списаної» [5 квітня 1730 – 27 грудня 1760 рр.] / пер. зі староукр. мови І. Монолатія // Хрестоматія з історії Коломиї / упоряд. І. Монолатій. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2016. С. 40–55.
14. Єзерська І. Найдавніша зі збережених метрична книга церкви святого Юра у Львові останньої третини XVIII століття // Записки НТШ. Т. CCLVI. Праці Історично-філософської секції. Львів, 2008. С. 702.