Листи українського історика Мирона Кордуби у фондах відділу рукописів Бібліотеки Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Польща)

Анотація

Мета дослідження – опрацювання та публікація листів українського державника, вченого, публіциста, історика, письменника Мирона Кордуби (1876–1947) до польських колег Станіслава Закшевського та Тадеуша Вислоцького, котрі відклалися у відділі рукописів бібліотеки Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна. Вперше публікуються листи М. Кордуби, котрі зберігаються у відділі рукописів Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. В листах М. Кордуби, адресованих його польським колегам С. Закшевському та Т. Вислоцькому, обговорюються різноманітні питання приватного та творчого характеру. Так, у листах до С. Закшевського український історик вітає колегу з обранням дійсним членом Академії знань у Кракові, просить про протекцію у справі невинно заарештованої доньки Стефанії – студентки математично-природничого факультету Львівського університету, а також наводить джерельні докази з литовсько-руської хроніки на користь своєї гіпотези про те, що польський король Ягайло мав намір одружитися на представниці українського шляхетського роду. В листі до головного редактора краківського журналу «Ruch Słowiański» Т. Вислоцького обговорюється конфлікт, котрий виник між редакцією та українськими співробітниками. Його суть полягала в тому, що польські оглядачі українського життя надавали виразну перевагу москвофільським виданням, транслюючи на шпальтах часопису їхні зневажливі оцінки стосовно культурної діяльності патріотично налаштованих мешканців Східної Галичини. Попри те, що В. Вислоцькому неодноразово зверталася увага на некоректність такої редакторської політики, очікуваних змін не відбулося. М. Кордуба в своєму листі повідомив про вихід зі складу редакційного грона. Висновки. Зроблено висновок про налагодженість співпраці українського історика з польськими вченими у міжвоєнний час.

Бібліографія:

1. Голик Р. Легенда Львівського Оссолінеуму: постаті, видання та соціальна роль бібліотеки Оссолінських в уявленнях галичан ХІХ–ХХ ст. // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: зб. наук. праць. Львів, 2010. Вип. 2(18). С. 674–689.
2. Кравець Д. Зв’язки українських науковців із Національним Закладом ім. Оссолінських у Львові // Galicja. Studia i materiały. Rzeszów, 2017. T. 3 (200 lat Ossolineum). S. 211-224. https://doi.org/10.15584/galisim.2017.3.10
3. ПалієнкоМ., Срібняк І. Інформаційно-джерельний потенціал архівних збірок Національної установи імені Оссолінських у Вроцлаві з історії УНР (колекція 22/53) // Етнічна історія народів Європи. 2018. Вип. 54. С. 127–140.
4. Тельвак В. В., Тельвак В. П. «Страшенно важно зберігти в се время люте живий партійний осередок»: листи Михайла Грушевського з бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських // Український історичний журнал. 2019. № 3. С. 166–182.
5. Sribnyak І. Historia utrwalona w dokumentach: źródłowe znaczenie dokumentów archiwalnych ze zbiorów Ossolineum dla rekonstrukcji działalności rządu Ukraińskiej Republiki Ludowej na emigracji (na przykładzie rękopisu 22/53).